Карбалекс 600 мг ретард слід призначати лише під медичним наглядом і лише після оцінки співвідношення користь/ризик та за умови ретельного контролю за станом пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі та пацієнтів, яким переривали курси терапії препаратом Карбалекс 600 мг ретард.
Рекомендується проведення загального аналізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичністю під час терапії.
Карбалекс 600 мг ретард виявляє легку антихолінергічну активність, тому пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском слід попередити та проконсультувати щодо можливих факторів ризику.
Слід пам’ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку — про можливу активацію сплутаності свідомості та тривожне збудження.
Препарат зазвичай неефективний при малих нападах (petit mal, абсанс) та міоклонічних нападах. Окремі випадки свідчать про те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.
Перед початком терапії слід проводити аналізи крові та функцій печінки.
Під час лікування слід перевіряти такі параметри:
— показники крові — щотижня протягом першого місяця, потім щомісяця;
— функція печінки — кожні 3–4 міс, якщо отримані значення знаходяться в нормі, і через більш короткі інтервали у разі патологічних показників.
Якщо зʼявляються ознаки порушення гематопоезу, прогресуючої або симптоматичної лейкопенії, алергічні шкірні реакції або якщо функція печінки значно погіршується, застосування препарату Карбалекс ретард слід припинити.
Регулярний моніторинг і обережне дозування необхідні для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, порушеннями функцій печінки та/або нирок, ураженням печінки та пацієнтів з глаукомою.
Гематологічні ефекти. Із застосуванням препарату пов’язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії; однак через надзвичайно низьку частоту випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при застосуванні Карбалекс 600 мг ретард. Загальний ризик для людей, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1 000 000 на рік щодо розвитку агранулоцитозу і 2 особи/1 000 000 на рік — щодо розвитку апластичної анемії.
Періодично або часто відзначається тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитів або білих клітин крові у зв’язку із застосуванням Карбалекс 600 мг ретард. Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід проводити аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів (кількості ретикулоцитів та рівня гемоглобіну).
Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно знижується під час терапії, за станом пацієнта потрібен ретельний контроль, також слід проводити постійний загальний аналіз крові пацієнта. Лікування препаратом Карбалекс 600 мг ретард необхідно припинити, якщо у пацієнта розвивається лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючою або супроводжується клінічними проявами, наприклад лихоманкою або болем у горлі. Застосування Карбалекс 600 мг ретард необхідно припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.
Пацієнтів слід поінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій. Пацієнта слід попередити, що у разі появи таких реакцій, як жар, ангіна, шкірний висип, виразки в ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура, слід негайно звернутися до лікаря.
Гіпонатріємія може виникнути внаслідок лікування карбамазепіном. У багатьох випадках гіпонатріємія, імовірно, зумовлена синдромом невідповідної антидіуретичної гормональної секреції (SIADH). Ризик виникнення SIADH пов’язаний з дозою препарату. Пацієнти літнього віку та пацієнти, які отримують діуретики, мають вищий ризик розвитку гіпонатріємії.
Ознаки та симптоми гіпонатріємії включають головний біль, появу нових нападів або підвищення частоти нападів, зниження концентрації уваги, погіршення пам’яті, сплутаність свідомості, слабкість та нестійкість ходи, що може призвести до падіння.
Серйозні дерматологічні реакції. Серйозні дерматологічні реакції, які включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН, або синдром Лайєлла) та синдром Стівенса — Джонсона (ССД), при застосуванні Карбалекс 600 мг ретард виникають дуже рідко. Пацієнти із серйозними дерматологічними реакціями можуть потребувати госпіталізації, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний наслідок. Більшість випадків розвитку ССД/ТЕН відзначають протягом перших кількох місяців лікування препаратом Карбалекс 600 мг ретард. При розвитку симптомів серйозних дерматологічних реакцій (таких як ССД, синдром Лайєлла/ТЕН) прийом Карбалекс 600 мг ретард слід негайно припинити та призначити альтернативну терапію.
Фармакогеноміка. З’являється все більше свідчень про вплив різних алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакції, пов’язаних з імунною системою.
Зв’язок із (HLA)-В*1502. Ретроспективні дослідження за участю пацієнтів китайської національності етнічної групи Хан продемонстрували виражену кореляцію між шкірними реакціями ССД/ТЕН, пов’язаними з карбамазепіном, та наявністю у цих пацієнтів людського лейкоцитарного антигену (HLA), алеля (HLA)-В*1502. Більш часто повідомлялося про розвиток ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) у представників деяких країн Азії (о. Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де у населення превалює алель (HLA)-В*1502. Носіями цього алеля є понад 15% населення Філіппін, Таїланду, Гонконгу та Малайзії, близько 10% — о. Тайвань, майже 4% — Північного Китаю, близько 2–4% — Південної Азії (включаючи Індію) і менше 1% — Японії та Кореї. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним в осіб європейських, африканських країн, корінного населення Америки та осіб латиноамериканського походження.
У тих пацієнтів, які генетично можуть належати до груп ризику, перед початком лікування препаратом Карбалекс 600 мг ретард слід проводити тестування на наявність алеля (HLA)-В*1502. У разі позитивного результату тестування призначення цього лікарського засобу слід уникати, якщо тільки переваги від такого лікування значно не перевищують ризики. Алель (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів китайської національності, які отримують інші протиепілептичні засоби, що можуть бути пов’язані з виникненням ССД/ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, що можуть бути пов’язані з виникненням ССД/ТЕН, носіям алеля (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувати альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг у пацієнтів — представників національностей з низьким коефіцієнтом алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг у осіб, які вже отримують Карбалекс ретард, оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями, незалежно від наявності в генах пацієнта алеля (HLA)-В*1502.
Обмеження генетичного скринінгу. Результати генетичного скринінгу в жодному разі не повинні заміняти відповідного клінічного нагляду та лікування пацієнта. Багато пацієнтів азійського походження, які є носіями алеля (HLA)-В*1502 та проходять курс лікування препаратом Карбалекс 600 мг ретард, не мають ССД/ТЕН, а у пацієнтів будь-якої національності, у яких не виявлено алеля (HLA)-В*1502, може виникнути ССД/ТЕН. Роль у розвитку ССД/ТЕН інших можливих чинників, таких як рівень дозування протиепілептичного препарату, комплаєнс, супутні препарати, вплив інших захворювань та рівень моніторингу шкірних порушень, ще не досліджувалася.
Зв’язок із HLA-А*3101. Лейкоцитарний антиген людини може бути фактором ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, DRESS, AGEP, макулопапульозний висип. Якщо аналіз виявляє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосування препарату слід утриматися.
Обмеження генетичного скринінгу. Результати генетичного скринінгу не повинні заміняти відповідний клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакцій відіграють інші можливі фактори, такі як дозування протиепілептичного засобу, дотримання режиму терапії, супутня терапія. Вплив інших захворювань та рівень моніторингу шкірних порушень не вивчалися.
Інші дерматологічні реакції. Можливий розвиток швидкоминучих та таких, що не загрожують здоров’ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через кілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози. Разом з тим, оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від помірних швидкоминучих реакцій, пацієнтові слід перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату, якщо з його продовженням реакція погіршиться.
Наявність у пацієнта алеля HLA-А*3101 пов’язана з виникненням менш серйозних небажаних реакцій на карбамазепін з боку шкіри, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначний висип (макулопапульозний висип).
Однак не встановлено, що наявність (HLA)-В*1502 може свідчити про ризик виникнення вищезазначених шкірних реакцій.
Гіперчутливість. Препарат Карбалекс 600 мг ретард може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутливості повільного типу з лихоманкою, висипом, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією, зміненими показниками функції печінки та синдромом зникнення жовчних протоків (включаючи руйнування та зникнення внутрішньожовчних протоків), які можуть проявлятися у різних комбінаціях. Також можливий вплив на інші органи (легені, нирки, підшлункову залозу, міокард, товсту кишку).
Карбамазепін може викликати еозинофілію та системні симптоми, відомі також як мультиорганна гіперчутливість. Деякі з цих явищ були летальними або небезпечними для життя. DRESS, як правило, хоча і не виключно, супроводжуються лихоманкою, висипом та/або лімфаденопатією, пов’язаною з ураженнями інших систем органів, такими як гепатит, нефрит, гематологічні аномалії, міокардит або міозит, який іноді нагадує гостру вірусну інфекцію. Часто виникає еозинофілія. Цей розлад може виявлятися по-різному, й інші системи органів, не відзначені тут, можуть бути уражені. Важливо зазначити, що ранні прояви гіперчутливості (наприклад лихоманка, лімфаденопатія) можуть виникати, навіть якщо висип не є очевидним. Якщо відмічають такі ознаки та симптоми, стан пацієнта повинен бути негайно оцінений. Застосування препарату Карбалекс ретард слід припинити, якщо неможливо визначити альтернативну етіологію цих ознак та симптомів.
Наявність у пацієнта алеля HLA-А*3101 пов’язана з виникненням менш серйозних небажаних реакцій на карбамазепін з боку шкіри, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначний висип (макулопапульозний висип).
Пацієнтів із реакціями гіперчутливості на карбамазепін слід поінформувати про те, що близько 25–30% з них також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбазепін.
При застосуванні карбамазепіну та фенітоїну можливий розвиток перехресної гіперчутливості.
Загалом при появі симптомів гіперчутливості застосування препарату Карбалекс 600 мг ретард слід негайно припинити.
Напади. Карбалекс 600 мг ретард слід застосовувати з обережністю у пацієнтів зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокувати напади. У разі провокування нападів застосування Карбалекс 600 мг ретард слід негайно припинити.
Підвищення частоти нападів можливе під час переходу з пероральних форм препарату на супозиторії.
Функція печінки. Необхідно проводити оцінку функції печінки на вихідному рівні та періодично протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. При загостренні порушень функції печінки або під час активної фази захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.
Необхідно уникати застосування карбамазепіну у пацієнтів з печінковою порфірією в анамнезі (наприклад гостра інтермітуюча порфірія, змішана порфірія, гемохроматоз).
Гострі напади були зареєстровані у пацієнтів, які приймали карбамазепін.
Деякі показники лабораторних аналізів, за допомогою яких оцінюють функціональний стан печінки, у пацієнтів, які приймають карбамазепін, можуть виходити за межі норми, зокрема гамма-глутамілтрансфераза. Це, імовірно, відбувається через індукцію печінкових ферментів. Індукція ферментів може також призводити до помірного підвищення рівня ЛФ. Таке підвищення функціональної активності печінкового метаболізму не є показанням до відміни карбамазепіну.
Тяжкі реакції внаслідок застосування карбамазепіну спостерігаються дуже рідко. У разі виникнення симптомів печінкової дисфункції або активного захворювання печінки необхідно терміново обстежити пацієнта, а лікування препаратом Карбалекс 600 мг ретард призупинити до отримання результатів обстеження.
Функція нирок. Рекомендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії.
Гіпонатріємія. Відомі випадки розвитку гіпонатріємії при застосуванні карбамазепіну. У пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок, яке пов’язано зі зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів із поєднаним лікуванням лікарськими засобами, які знижують рівень натрію (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюються з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону), перед лікуванням слід визначити рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тиж, потім — з інтервалом в один місяць протягом перших трьох місяців лікування або згідно з клінічною необхідністю. Це стосується у першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.
Гіпотиреоїдизм. Карбамазепін може знижувати концентрацію гормонів щитовидної залози, у зв’язку з цим необхідне підвищення дози замісної терапії гормонами щитовидної залози для пацієнтів з гіпотиреоїдизмом.
Антихолінергічні ефекти. Карбалекс 600 мг ретард виявляє помірну антихолінергічну активність. Тому пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском слід перебувати під пильним наглядом під час терапії.
Психічні ефекти. Слід пам’ятати про ймовірність активізації латентного психозу, а у пацієнтів літнього віку — сплутаності свідомості або збудженості.
Суїцидальні думки та поведінка. Було зареєстровано кілька повідомлень про суїцидальні думки і поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике підвищення ризику появи суїцидальних думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки при застосуванні карбамазепіну. Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне лікування. Пацієнтам (та особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.
Ендокринні ефекти. Через індукцію ферментів печінки карбамазепін може стати причиною зниження терапевтичного ефекту препаратів естрогенів та/або прогестерону. Це може призвести до зниження ефективності контрацепції, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров’яних виділень. Пацієнтки, які приймають карбамазепін і для яких гормональна контрацепція є необхідною, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, або для таких пацієнток слід розглянути можливість використання альтернативних негормональних методів контрацепції.
Моніторинг рівня препарату у плазмі крові. Незважаючи на те що кореляція між дозою та рівнем карбамазепіну у плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну у плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю, недостовірна, моніторинг рівня препарату у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці дотримання пацієнтом режиму призначеної терапії, у період вагітності, при лікуванні дітей та підлітків, підозрі на порушення абсорбції, підозрюваній токсичності та застосуванні більше ніж одного препарату.
Зниження дози та відміна препарату. Раптова відміна препарату Карбалекс 600 мг ретард може спровокувати напади. При необхідності раптової відміни препарату у пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат має відбуватися на тлі терапії відповідним лікарським засобом (наприклад діазепам в/в, ректально або фенітоїн в/в).
Зниження дози та синдром відміни препарату. Раптова відміна препарату може спровокувати напади, тому карбамазепін слід відміняти поступово, протягом 6 міс. При необхідності негайної відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат потрібно здійснювати на тлі терапії відповідними лікарськими засобами.
Переведення хворого з прийому таблеток на прийом таблеток ретард. Клінічний досвід показує, що у деяких хворих при застосуванні таблеток ретард може виникнути необхідність у підвищенні дози препарату.
З огляду на лікарські взаємодії і різну фармакокінетику протиепілептичних препаратів, пацієнтам літнього віку дозу препарату Карбалекс 600 мг ретард слід підбирати з обережністю.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Будь-які призначення лікарських засобів протягом вагітності, особливо у І триместр, можуть бути небезпечними. Але якщо є необхідність у протиепілептичній терапії, то її не варто припиняти у період вагітності, оскільки відмова від препарату несе більшу загрозу для вагітної та плода.
Препарат проникає через плацентарний барʼєр і в грудне молоко. Щоб вивести карбамазепін з організму немовляти, потрібно поступово припиняти грудне вигодовування. При грудному вигодовуванні карбамазепін седативно впливає на ЦНС немовляти, що може викликати труднощі зі смоктанням.
У дітей, матері яких хворі на епілепсію, відзначається схильність до порушень внутрішньоутробного розвитку, в тому числі розвиток вроджених вад. Повідомлялося про ймовірність того, що карбамазепін, як і більшість протиепілептичних засобів, підвищує частоту даних порушень, однак переконливі докази в рамках контрольованих досліджень монотерапії карбамазепіном відсутні. Разом з тим повідомлялося про асоційовані із застосуванням препарату Карбалекс 600 мг ретард порушення внутрішньоутробного розвитку та вроджені вади розвитку, в тому числі про щілину хребта та інші вроджені аномалії, наприклад щелепно-лицьові вади, кардіоваскулярні вади розвитку, гіпоспадія та аномалії розвитку різних систем організму.
Слід мати на увазі такі дані:
• застосування Карбалекс 600 мг ретард у вагітних, хворих на епілепсію, потребує особливої уваги;
• якщо жінка, яка отримує Карбалекс 600 мг ретард, завагітніла або планує вагітність або якщо під час вагітності з’являється необхідність у застосуванні препарату Карбалекс 600 мг ретард, слід ретельно зважити потенційну користь застосування препарату порівняно з можливим ризиком (особливо у I триместр вагітності);
• жінкам репродуктивного віку у разі можливості Карбалекс 600 мг ретард слід призначати як монотерапію, оскільки частота випадків вроджених вад у дітей, матері яких отримували комбіновану терапію протиепілептичними засобами, є вищою, ніж у тих, матері яких отримували протиепілептичну монотерапію;
• рекомендується призначати мінімальні ефективні дози та контролювати рівень карбамазепіну у плазмі крові;
• необхідно поінформувати пацієнток про можливість підвищення ризику розвитку вроджених вад та проводити антенатальний скринінг;
• у період вагітності не слід переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення захворювання загрожуватиме здоров’ю як матері, так і дитини.
Спостереження та профілактика. Відомо, що у період вагітності можливий розвиток недостатності фолієвої кислоти. Протиепілептичні препарати можуть збільшувати недостатність фолієвої кислоти, що може призводити до підвищення частоти випадків вроджених вад у дітей, матері яких отримують протиепілептичну терапію. Таким чином, рекомендується додаткове призначення фолієвої кислоти до та під час вагітності.
Новонароджені. З метою профілактики порушень згортання крові у новонароджених рекомендовано призначати вітамін К₁ жінці протягом останніх тижнів вагітності та новонародженій дитині.
Відомі кілька випадків судом та/або пригнічення дихання у новонароджених, які пов’язують із застосуванням препарату Карбалекс 600 мг ретард та інших протисудомних препаратів матір’ю. Відзначалося кілька випадків блювання, діареї та/або зниженого апетиту у новонароджених, що пов’язуються із застосуванням препарату Карбалекс ретард матір’ю.
Годування грудьми. Карбамазепін проникає у грудне молоко (25–60% від концентрації у плазмі крові). Переваги грудного вигодовування над віддаленою імовірністю розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Жінки, які отримують Карбалекс 600 мг ретард, можуть годувати грудьми за умови, що немовля спостерігається стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад надмірної сонливості, алергічних шкірних реакцій).
Фертильність. Дуже рідко повідомлялося про випадки порушення фертильності у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогенезу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Оскільки цей лікарський засіб знижує швидкість реакцій, слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами і роботи зі складними механізмами у період застосування препарату Карбалекс ретард.

Аналоги Карбалекс 600 мг ретард