фолат (фолієва кислота) — це водорозчинний вітамін В₉ (вітамін групи В), що відіграє важливу роль у синтезі нуклеїнових кислот та перетворенні незамінних амінокислот. Фолієва кислота необхідна для створення та нормального функціонування нових клітин та тих, що знаходяться у стані поділу. Тому її надходження особливо важливе в періоди швидкого розвитку організму — на стадії раннього внутрішньоутробного періоду і в ранньому дитинстві. Більшість фолатних рецепторів знаходяться в плаценті та в організмі плода, що свідчить про роль фолату в процесах клітинної проліферації та росту. При застосуванні фолієвої кислоти перед зачаттям та на початку вагітності ризик розвитку вад нервової трубки у новонароджених знижується.
Потреба у солях фолієвої кислоти особливо збільшується під час вагітності через ембріогенез та швидкий ріст плода. Фолат обов’язково має бути призначений жінкам, які готуються до зачаття, курсом не менше 3 міс до преконтрацептивного періоду і як мінімум протягом I триместру гестації в дозі 400–800 мкг (μg)/добу.
При нестачі солей фолієвої кислоти знижується синтез ДНК, необхідної при клітинному поділі, а також синтез деяких протеїнів та ліпідів.
Фолати є необхідним компонентом для нормального процесу овуляції. Нестача фолієвої кислоти пов’язана з низьким рівнем естрадіолу впродовж усього менструального циклу, підвищенням концентрації фолікулостимулюючого гормону в період очікуваної овуляції, а в лютеїновій фазі — зі зменшеною кількістю прогестерону в крові. Виникнення гіпергомоцистеїнемії внаслідок дефіциту фолатів викликає оксидативний стрес у тканинах матково-плацентарного комплексу. Це призводить до вад в імплантації зародка, а в майбутньому — до безпліддя, спорадичного викидня або звичайного невиношування.
Фолати відіграють суттєву роль у процесі нормального росту, розвитку й проліферації тканин, у процесі кровотворення та ембріогенезу.
Вони забезпечують зростання матки та плаценти.
Фолат займає центральне місце в проміжному метаболізмі всіх живих клітин. Фолієва кислота ефективна у відновленій формі, якою є 5-метилтетрагідрофолієва кислота, і служить переносником для C1-груп.
Поліглутамати фолієвої кислоти зі звичайної сирої їжі спочатку повинні бути перетворені на моноглутамати шляхом гідролізу, відновлення і метилювання, перш ніж вони зможуть абсорбуватися. Біодоступність цих харчових фолатів становить всього близько 50% порівняно із чистою фолієвою кислотою. Рекомендована добова доза, яка надходить з їжею, для здорових дорослих становить 400 мкг (μg)/добу в перерахунку на загальну кількість фолату, що відповідає 160 мкг (μg) фолієвої кислоти. Передбачається, що якщо ентерогепатична циркуляція не порушена, то фолієва кислота, що виділяється з жовчю, практично повністю абсорбується. Загальна кількість фолату в організмі людини становить 5–10 мг (mg). Основним органом-депо є печінка. Запаси фолієвої кислоти в організмі відносно невеликі. Якщо не отримувати фолієву кислоту з їжею, то мегалобластна анемія проявиться через 4–5 міс.
Однією з фолатзалежних реакцій є перетворення гомоцистеїну на метіонін. Останній є донором метильних груп, і без його участі біосинтез білка унеможливлюється. Дефіцит фолатів веде до накопичення гомоцистеїну в клітинах і до підвищення його рівня у плазмі крові, а це призводить до реалізації токсичної, атерогенної та тромболітичної дії останнього.
Фолат відіграє значну роль у процесі підтримання здоров’я шкіри — він впливає на ріст та поділ фібробластів, сприяє формуванню колагену, тим самим покращуючи еластичність шкіри.

Аналоги Фоленса