Фармакодинаміка.

Антитіла до С-кінцевого фрагмента бета-субодиниці через механізми алостеричної модуляції сенситизують рецептор інсуліну, підвищують його чутливість як до ендогенного інсуліну, так і до інсуліну, який вводиться, що супроводжується активацією метаболізму залежної від інсуліну глюкози.

Експериментально доведено наявність у антитіл до бета-субодиниці помірно вираженого гіпоглікемічного ефекту (зниження рівня глікемії натщесерце на 0,7–1,4 ммоль/л), при цьому тривале застосування не супроводжувалося розвитком таких побічних реакцій, як гіпоглікемія, ацидоз, підвищення маси тіла, порушення гемостазу та кровотворення.

Антитіла до ендотеліальної NO синтази підвищують активність ендотеліальної NO синтази, що супроводжується підвищенням вмісту NO, який спричиняє ендотеліопротективну дію, сприяє зниженню реактивності судин, зменшенню судинного спазму, нормалізації рівня артеріального тиску і поліпшенню периферичної мікроциркуляції.

Антитіла до ендотеліальної NO синтази чинять помірно виражену психотропну дію, що проявляється протитривожним, антиастенічним, вегетостабілізуючим ефектами.

При сумісному застосуванні компонентів лікарського засобу Субетта спостерігається синергічний вплив на чутливість соматичних клітин до інсуліну за рахунок неспецифічної NO-залежної активації внутрішньоклітинної трансдукції сигналу від інсулінового рецептора, що дає змогу підвищити ефективність інсулінотерапії, стабілізувати дози, що застосовуються, і знизити ризик розвитку побічних реакцій.

Лікарський засіб зменшує вираженість ускладнень цукрового діабету: серцево-судинних порушень, нейропатій, нефропатій.

Фармакокінетика.

Чутливість сучасних фізико-хімічних методів аналізу (газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія, хромато-мас-спектрометрія) не дає змоги оцінювати вміст активних компонентів лікарського засобу в біологічних рідинах, органах і тканинах, що робить технічно неможливим вивчення фармакокінетики.

Аналоги Субетта