Найчастішими побічними реакціями (≥ 35%), про які повідомлялося протягом лікування децитабіном, були пірексія, анемія та тромбоцитопенія.

Найчастішими побічними реакціями 3/4 ступеня тяжкості (≥ 20%) були пневмонія, тромбоцитопенія, нейтропенія, фебрильна нейтропенія та анемія.

У ході клінічних досліджень у 30% пацієнтів, які отримували децитабін, та у 25% пацієнтів у групі порівняння були побічні реакції з летальним наслідком, які виникали впродовж лікування або протягом 30 днів після отримання останньої дози препарату.

У групі децитабіну спостерігалася вища частота припинення лікування через виникнення побічних реакцій у жінок (43%) порівняно з чоловіками (32%).

Побічні реакції, що спостерігалися у 293 пацієнтів з ГМЛ, які отримували децитабін, узагальнені в таблиці 2. У таблиці відображені дані клінічних досліджень та післяреєстраційний досвід застосування. Побічні реакції перераховані за частотою. Категорії частоти визначаються таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частоту неможливо оцінити за наявними даними).

В межах кожної групи за частотою побічні реакції на препарат подаються в порядку зменшення серйозності.

Таблиця 2. Небажані побічні реакції, пов’язані з децитабіном

Побічні реакції , виявлені при застосуванні децитабіну
Системи органів	Частота (всі ступені)	Побічна реакція	Частота
Системи органів	Частота (всі ступені)	Побічна реакція	Всі ступені^a (%)	Ступені 3–4^a (%)
Інфекції та інвазії	Дуже часто	пневмонія^*	24	20
		інфекції сечовивідних шляхів^*	15	7
		інші інфекції (вірусні, бактеріальні, грибкові)^{*, b, c, d}	63	39
	Часто	септичний шок^*	6	4
		сепсис^*	9	8
		синусит	3	1
Доброякісні, злоякісні та нез’ясованого походження новоутворення (включаючи кісти та поліпи)	Невідомо	диференціювальний синдром	Невідомо	Невідомо
З боку системи крові та лімфатичної системи	Дуже часто	фебрильна нейтропенія^*	34	32
		нейтропенія^*	32	30
		тромбоцитопенія^{*, e}	41	38
		анемія	38	31
		лейкопенія	20	18
	Нечасто	панцитопенія^*	< 1	< 1
З боку імунної системи	Часто	гіперчутливість, включаючи анафілактичу реакцію^f	1	< 1
Метаболізм і порушення харчування	Дуже часто	гіперглікемія	13	3
З боку нервової системи	Дуже часто	головний біль	16	1
З боку серцево-судинної системи	Нечасто	кардіоміопатія	< 1	< 1
Порушення з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні порушення	Дуже часто	епістаксис	14	2
	Невідомо	інтерстиціальна хвороба легенів	Невідомо	Невідомо
З боку травної системи	Дуже часто	діарея	31	2
		блювання	18	1
		нудота	33	<1
	Часто	стоматит	7	1
	Невідомо	ентероколіт, у тому числі нейтропенічний коліт, запалення сліпої кишки*	Невідомо	Невідомо
Печінкова недостатність	Дуже часто	аномальна функція печінки	11	3
Печінкова недостатність	Часто	гіпербілірубінемія^g	5	< 1
З боку шкіри та підшкірних тканин	Нечасто	гострий фебрильний нейтрофільний дерматоз (синдром Світа)	< 1	NA
Загальні розлади та порушення в місці введення	Дуже часто	пірексія	48	9

^a Загальна термінологія критеріїв для ступенів побічних реакцій Національного інституту онкології США.

^b За винятком пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів, сепсису, септичного шоку та синуситу.

^с Найчастішими «іншими інфекціями», про які повідомлялося у ході дослідження DACO-16, були герпес ротової порожнини, кандидоз ротової порожнини, фарингіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, целюліт, бронхіт, назофарингіт.

^d Включаючи ентероколіт інфекційний.

^e Включаючи кровотечу, асоційовану з тромбоцитопенією, в тому числі з летальним наслідком.

^fВключаючи гіперчутливість, гіперчутливість до діючої речовини, анафілактичну реакцію, анафілактичний шок, анафілактоїдну реакцію, анафілактоїдний шок.

^g У клінічних дослідженнях щодо ГМЛ та мієлодиспластичного синдрому (МДС) частота гіпербілірубінемії становила 11% для всіх класів та 2% для 3–4 класу.

* Включаючи побічні реакції з летальним наслідком.

NA — не передбачено.

Опис окремих побічних реакцій

Гематологічні побічні реакції

Найбільш часті гематологічні небажані реакції, асоційовані з лікуванням децитабіном, про які повідомлялося, включали фебрильну нейтропенію, тромбоцитопенію, нейтропенію, анемію та лейкопенію.

У пацієнтів, які отримували децитабін, спостерігали розвиток тяжких побічних реакцій, деяких з летальним наслідком, таких як крововилив у мозок (2%) або шлунково-кишкова кровотеча (2%), внаслідок тяжкої тромбоцитопенії.

Ведення гематологічних побічних реакцій потрібно здійснювати шляхом моніторингу кількісних показників повного аналізу крові та, за необхідності, раннього застосування підтримувального лікування. Методи підтримувального лікування включають профілактичне застосування антибіотиків та/або призначення факторів росту (зокрема гранулоцитарного колонієстимулювального фактора — Г-КСФ) у разі нейтропенії і гемотрансфузію при анемії або тромбоцитопенії згідно з прийнятими у лікувальному закладі рекомендаціями (про ситуації, в яких застосування децитабіну потрібно відкласти, див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Інфекції та інвазії

У пацієнтів, які отримували децитабін, спостерігали виникнення тяжких побічних реакцій, пов’язаних з інфекціями, з потенційно летальним результатом, таких як септичний шок, сепсис, пневмонія та інші інфекції (вірусні, бактеріальні та грибкові).

Розлади з боку травної системи

Повідомлялося про виникнення ентероколіту, включаючи нейтропенічний коліт, запалення сліпої кишки під час лікування децитабіном. Ентероколіт може призвести до септичних ускладнень і може бути пов’язаний з летальним результатом.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади

Повідомлялося про випадки інтерстиціальної хвороби легенів (включаючи легеневі інфільтрати, які спричиняють пневмонію та легеневий фіброз) без ознак інфекційної етіології у пацієнтів, які отримували децитабін.

Диференціювальний синдром

Повідомлялося про випадки диференціювального синдрому (також відомого як синдром ретиноєвої кислоти) у пацієнтів, які отримували децитабін. Диференціювальний синдром може бути летальним, а симптоми та клінічні дані включають респіраторний дистрес, легеневі інфільтрати, лихоманку, висип, набряк легенів, периферичний набряк, швидке збільшення маси тіла, плевральний випіт, перикардіальний випіт, гіпотонію та ниркову дисфункцію. Диференціювальний синдром може виникнути із супутнім лейкоцитозом або без нього. Також можуть виникати синдром підвищеної проникності капілярів та коагулопатія (див. розділ «Особливості застосування»).

Аналоги Деци Спал 50