За даними дослідження HF Schimatschek (2001), що включало 16 тис. людей, поширеність гіпомагнезіємії в загальній популяції становить 14,5%, а субоптимальний рівень магнію виявлений у 33,7%.

А згідно з результатами дослідження ризику виникнення атеросклерозу в спільнотах, що досліджувалися (Арік) [4–6], гіпомагніємія сприяє розвитку ішемічної хвороби серця та інсульту. Висновок був зроблений на підставі спостереження за 13922 пацієнтів протягом 7 років з урахуванням демографічних характеристик, шкідливих звичок, рівнів холестерину, фібриногену та інших факторів.

За даними МОЗ України, після перенесеного ішемічного інсульту, тільки 20% пацієнтів повертаються до звичайного способу життя, і одним з обмежуючих факторів стають когнітивні розлади.

Особливо важливо підкреслити часте поєднання тривожних проявів з когнітивними порушеннями (до 50%) в рамках цереброваскулярної патології [7, 12, 14]. Не випадково сьогодні тривожність при цереброваскулярної патології розглядається як важливий негативний прогностичний фактор, що ускладнює одужання та реабілітацію таких пацієнтів [16]. Серед причин розвитку когнітивних порушень, можна виділити порушення енергетичного обміну та підвищення ексайтотоксичності (надлишковий викид глутамата). Дослідження, опубліковані в Neuroscience в 1999 році, показали, що застосування глюконату магнію дозволяє зменшити глутаматну токсичність і попередити загибель нейронів [24]. Таким чином, виникає доцільність включення в раціональну фармакотерапію пацієнтів з цереброваскулярною патологією глюконату магнію.

Властивості Мембратона визначають його складові — хелатні з'єднання глюконату магнію з ГАМК. Мембратон є унікальним засобом вже за своїм хімічним складом і являє собою координаційну сполуку глюконату магнію з гамма-аміномасляною (ГАМК) кислотою.

Як відомо, ГАМК є природним нейромедіатором і служить центральною ланкою в реалізації процесів центрального гальмування шляхом взаємодії зі специфічними ГАМК-рецепторами в різних регіонах мозку. При цьому також досягається сприятливий вплив на енергетику нейрона, нейродинаміку, мозковий кровообіг, поєднання заспокійливої та м'якої психостимулюючої дії, що має своїм результатом позитивний ефект щодо когнітивних і неврологічних функцій, мозкової гемодинаміки, можливості досягнення анксіолітичного ефекту [12, 19].

На відміну від екзогенно введеної ГАМК, у складі Мембратона ГАМК міститься у формі хелатної сполуки магнію глюконату з ГАМК, яка вільно проникає через гематоенцефалічний бар'єр у мозок і вступає у взаємодію з ГАМК-рецепторами в ЦНС, реалізуючи фізіологічні гальмівні реакції за участю ГАМК.

Підтвердженням цього є нормалізація під впливом Мембратона біохімічних маркерів (сукцинатдегідрогеназа, лактатдегідрогеназа, активність натрій-калієвої і кальцієвої АТФ-аз) в умовах моделювання ішемічного і реперфузійного пошкодження мозку у тварин. Причому чистий ГАМК на відміну від гамма-амінобутирато-Mg (II)-глюконату такого значимого протективного впливу не чинив. Враховуючи, що чистий ГАМК погано проникає в мозок через гематоенцефалічний бар'єр, поліпшення показників біохімії мозку, перш за все, слід віднести за рахунок зміни під впливом гамма-амінобутират-Mg (II)-глюконату участі ГАМК-опосередкованої медіації в умовах ішемії.

З впливом на ГАМК-рецептори пов'язана нейродинамічна дія Мембратона, його сприятливі ефекти щодо всього комплексу когнітивних функцій (пам'ять, увага, орієнтація, здатність до навчання). Мембратон проявляє помірну психостимулюючу дію, зменшує утворення периваскулярного набряку, тобто володіє комплексною нейропротекторною дією при порушеннях мозкового кровообігу.

Таким чином, Мембратон сьогодні може розглядатися як засіб, що нормалізує ГАМК-ергічні системи і знижує ексайтотоксичність, що забезпечує додаткові переваги в лікуванні поєднаних когнітивних і тривожних розладів у ангіоневрології. Практична відсутність побічних ефектів (за винятком випадків індивідуальної непереносимості) дозволяє говорити про високий ступінь безпеки препарату, що допускає його прийом пацієнтами всіх вікових груп.

Діагнози, при яких застосовують Мембратон