можна комбінувати з будь-яким видом місцевої анестезії.
Препарат має призначати спеціаліст – анестезіолог.
Як і при застосуванні інших засобів для загальної анестезії, при застосуванні кетаміну потрібно підготувати інструменти та обладнання для реанімації.
Оскільки при застосуванні лікарського засобу можливе пригнічення дихання, необхідна наявність апарату для штучної вентиляції легень. Застосування апарату повинне комбінуватися із застосуванням аналептиків.
Внутрішньовенно Кетамін потрібно вводити повільно (протягом 1 хвилини). Швидке введення препарату може призвести до пригнічення дихання або його зупинки та різкого підвищення артеріального тиску.
Оскільки при терапії Кетаміном фарингеальні рефлекси, як правило, збережені, слід уникати механічного подразнення глотки. При втручанні на гортані, глотці або трахеї необхідна комбінація Кетаміну з міорелаксантами та ретельний контроль дихання.
При хірургічних втручаннях із залученням вісцеральних шляхів больової чутливості може виявитись необхідним введення інших аналгетиків.
При застосуванні Кетаміну в амбулаторних умовах пацієнта можна відпустити тільки після повного відновлення свідомості і в супроводі дорослої людини.
Кетамін слід застосовувати з особливою обережністю при наступних станах:
- хронічному алкоголізмі та гострій алкогольній інтоксикації;
Кетамін метаболізується в печінці та повне вивільнення його через печінку призводить до припинення клінічних ефектів. Подовження терміну дії може виникнути у хворих з цирозом печінки або при інших видах печінкової недостатності. Тому дозу кетаміну слід знижувати у таких пацієнтів. Також повідомлялося про відхилення печінкових проб від нормальних показників, які були пов’язані з тривалим використанням препарату, зокрема, ці відхилення спостерігались у пацієнтів, які приймали лікарський засіб більше 3 днів або у осіб з наркотичною залежністю.
- при підвищеному тиску в спинномозковому каналі;
- у пацієнтів з проникаючою травмою ока та/або підвищенням внутрішньоочного тиску (наприклад, глаукома), тому що тиск може значно збільшитись навіть після одноразового застосування кетаміну;
- наявність в анамнезі судом, психічних захворювань (наприклад: шизофренія, гострий психоз);
- пацієнтам з гострою інтермітуючою порфірією;
- пацієнтам з гіпертиреозом або пацієнтам, які отримують замісну терапію препаратами щитовидної залози (збільшується ризик підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень);
- пацієнтам з інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів та легень (так як кетамін підвищує чутливість глоткового рефлексу, який в свою чергу може спричинити ларингоспазм);
- пацієнтам з пухлинами головного мозку, травмою голови чи гідроцефалією.
Реакції та особливості, які можуть спостерігатись після виходу пацієнта з наркозу.
Психологічні розлади можуть варіюватись від найлегших до більш тяжких, таких як фантастичні переживання, подібні до тих, що ввижаються уві сні, яскраві видіння, галюцинації, нічні кошмари, постнаркозний делірій (що часто проявлявся дисоціативними відчуттями та відчуттям вільного польоту), у деяких випадках ці стани супроводжуються сплутаністю свідомості, психомоторним збудженням, ірраціональною поведінкою. Вищеперераховані прояви спостерігались лише в декількох пацієнтів.
У період виходу з наркозу може спостерігатися гострий делірій. Цю реакцію можна попередити шляхом введення бензодіазепінів або зниженням вербальних, тактильних та візуальних подразнень. Але це не виключає спостереження за життєвоважливими параметрами.
Оскільки Кетамін підвищує споживання міокардом кисню, його слід з обережністю використовувати у пацієнтів з гіповолемією, дегідратацією або хворобами серця, особливо при ішемічній хворобі серця (наприклад, застійна серцева недостатність, стан ішемії та інфаркт міокарда). Також з обережністю використовують Кетамін у пацієнтів з артеріальною гіпертензією легкого та помірного ступеня та при тахіаритміях.
У хворих з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю потрібен постійний моніторинг серцевої функції під час наркозу. Премедикація діазепамом зменшує гіпертензивну реакцію. Максимум підвищення артеріального тиску (20-25%) спостерігається через декілька хвилин після внутрішньовенного введення препарату, але через 15 хвилин артеріальний тиск повертається до початкових значень. Залежно від стану пацієнта, підвищення артеріального тиску може розглядатися як позитивний ефект, або в інших випадках, як побічна реакція. Кардіостимулючій дії кетаміну можна запобігти попереднім внутрішньовенним введенням діазепаму дозою 0,2-0,25 мг/кг маси тіла.
Кетамін не призначається та не рекомендується для використання впродовж тривалого періоду. Є дані про зареєстровані випадки циститу, включаючи геморагічний цистит у пацієнтів, які отримували Кетамін протягом тривалого терміну (від 1 місяця до кількох років).
Також повідомлялося про випадки зловживання кетаміну. Є дані, які показують, що кетамін сприяє виникненню проявів: дисфорії, галюцинацій, симптому «зворотнього кадру», відчуття страху та тривоги, безсоння або дезорієнтації, також випадків циститу або геморагічного циститу. Використання кетаміну на щоденній основі протягом кількох тижнів може викликати залежність, особливо у осіб, які мають або мали наркотичну залежність. Тому використовувати препарат потрібно під пильним наглядом медперсоналу та з обережністю при вищезгаданих станах та захворюваннях.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Кетамін проникає через плаценту. На це слід звернути увагу під час оперативних акушерських маніпуляцій під час вагітності. За виключенням введення препарату під час операції кесаревого розтину або пологів через природні родові шляхи. Безпечне використання під час вагітності і в період лактації не було встановлено, і таке використання не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнти повинні бути попереджені, що керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами та приймати участь у будь-яких інших небезпечних видах діяльності заборонено протягом 24 годин або більше після анестезії.
Кетамін може погіршувати когнітивну функцію, що може вплинути на здатність керувати транспортним засобом.

Діагнози, при яких застосовують Кетамін