Завдяки сильному мінералокортикоїдному ефекту флудрокортизону слід контролювати кількість та прийом солі для запобігання ризику виникнення гіпертензії, набряків, або підвищення маси тіла. При тривалому прийомі препарату рекомендується періодичний моніторинг рівня електролітів у сироватці крові. Завдяки ризику, асоційованому з затримкою натрію в організмі, Кортінефф слід застосовувати тільки при показаннях до застосування.

Кортінефф є сильним мінералокортикоїдним препаратом і його слід застосовувати перш за все у замісній терапії. Будь-які побічні ефекти, які можуть виникнути при прийомі препарату, можливо, зменшуються при належному корегуванні дози.

При тривалому застосуванні флудрокортизону розвивається адренокортикотропна атрофія, яка може мати місце навіть протягом кількох років після відміни лікування. Відміну кортикостероїдної терапії слід вести за довготривалою схемою, яка повинна бути поступовою для запобігання ризику адренокортикоїдної недостатності. У стресових ситуаціях (травма, хірургічне втручання) пацієнтам, які отримують довготривалу терапію, слід додавати корегуючу кортикостероїдну терапію, яку слід продовжувати разом з терапією Кортінеффом та протягом кількох років після її завершення.

Флудрокортизон може маскувати симптоми інфекції, зменшуючи опір до інфекції та спроможність до її локалізації.

Пацієнти, які приймають лікарські препарати, що пригнічують імунну систему, є більш вразливими до інфекції, ніж здорові пацієнти. Перебіг вітряної віспи, оперізувального лишаю та кору може бути тяжчим при лікуванні кортикостероїдами. Пацієнтам, які не перехворіли на ці захворювання раніше, слід уникати контакту з хворими.

Пацієнтів, які не перехворіли на вітряну віспу і приймають пероральні кортикостероїди з причин, не пов’язаних із замісною терапією, слід віднести до групи ризику захворювання на тяжку форму віспи. Може відбутися загострення таких захворювань як пневмонія, гепатит та дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові.

Після контакту з хворим на вітряну віспу показане введення імуноглобуліну Varicella zoster (VZIG) пацієнтам, які приймають кортикостероїди у даний час, або тим, які приймали їх протягом трьох місяців, що передували контакту з інфекцією. VZIG слід вводити протягом 3 днів, але не пізніше, ніж через 10 днів після контакту з хворим на вітряну віспу. Не слід припиняти прийом кортикостероїдів, треба збільшити їх дозу. Після контакту з хворим на кір слід ввести імуноглобулін (IG).

Хворим, які лікуються флудрокортизоном, не слід робити щеплення живими вірусними вакцинами.

Застосування інактивованої бактеріальної або вірусної вакцини може не спричинити очікуваного збільшення антитіл.

Спеціальні застереження.

Враховуючи, що препарат Кортінефф передбачає довготривале застосування у першу чергу як замісну терапію, для зменшення побічних ефектів, які можуть з'явитися внаслідок глюкокортикотропної дії, його слід застосовувати у найменших ефективних дозах.

Слід обережно застосовувати флудрокортизон при наявних або нещодавно перенесених стравохідно-кишкових анастомозах, дивертикулах кишечнику, тромбофлебіті, наявних або нещодавно перенесених важких афективних розладах (особливо при попередніх стероїдних психозах), захворюваннях, які супроводжуються висипаннями, метастатичною карциномою.

Ефекти кортикостероїдів можуть бути посилені у пацієнтів із гіпотиреозом або зменшуватися у пацієнтів із гіпертиреозом.

Слід обережно застосовувати флудрокортизон у випадках хронічного нефриту або ниркової недостатності, остеопорозу (особливо у жінок у постменопаузі), активної пептичної виразки або її ремісії, міастенії, грибкової або вірусної інфекцій, місцевої або системної, глаукоми (або глаукоми у сімейному анамнезі), гіперліпідемії, гіпоальбумінемії.

Введення флудрокортизону пацієнтам з активним туберкульозом слід обмежити випадками дисемінованого туберкульозу або туберкульозу зі швидкоплинним перебігом і тільки з одночасним протитуберкульозним лікуванням. Пацієнтів з прихованими формами туберкульозу або позитивною туберкуліновою пробою, які отримують флудрокортизон, слід моніторувати, враховуючи ризик розвитку туберкульозу. При тривалому застосуванні кортикостероїдів пацієнти повинні отримувати протитуберкульозні препарати з профілактичною метою.

Слід дотримуватись обережності при застосуванні флудрокортизону у пацієнтів із гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стероїдною міопатією, епілепсією, порушеною функцією печінки, а також гострим психозом та психічними розладами. Наявна у минулому емоційна лабільність або психотичні розлади можуть посилюватися при застосуванні флудрокортизону. У пацієнтів із недостатністю щитовидної залози або цирозом печінки дія флудрокортизону сильніша.

Пацієнти або ті особи, які за ними доглядають, повинні бути попереджені про потенціально тяжкі психіатричні побічні реакції, які можуть виникати при застосуванні системних стероїдів. Ці симптоми можуть виникати протягом кількох днів або тижнів після початку лікування. Ризик може бути вищим при застосуванні більших доз та системного впливу, незважаючи на те, що рівні доз не дозволяють спрогнозувати напад, тип, важкість або тривалість реакцій. Більшість реакцій є зворотніми після зменшення дози або відміни препарату, незважаючи на те, що специфічне лікування може бути необхідним. Пацієнти, або особи, які за ними доглядають, повинні не соромитися шукати медичної поради, якщо розвиваються психологічні симптоми, які їх непокоять, особливо депресивний настрій або суїцидальна ідея. Пацієнти або особи, які за ними доглядають, повинні бути попереджені

про можливі психіатричні порушення, які можуть виникати або впродовж, або негайно після корекції дози системних стероїдів, оскільки такі реакції були відзначені нечасто.

Слід також бути обережними пацієнтам з наявним або попереднім анамнезом тяжких афективних розладів або їх рідних у спорідненні першого ступеня при застосуванні системних кортикостероїдів з точки зору депресивних або маніакально-депресивних захворювань та попередніх стероїдних психозів.

У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, може настати погіршення, яке вимагатиме застосування вищої дози інсуліну. Флудрокортизон може спричиняти маніфестацію латентного цукрового діабету.

У жінок існує ризик нерегулярних місячних кровотеч.

Дітей, народжених від матерів, які приймали високі дози кортикостероїдів у період вагітності або у період грудного годування, слід обстежувати з метою виявлення можливої недостатності кори надниркових залоз. У дітей, які тривалий час приймають кортикостероїди, можливі порушення росту та розвитку.

Хворим із гіпопротромбінемією потрібно обережно приймати ацетилсаліцилову кислоту у поєднанні з флудрокортизоном.

У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають кортикостероїди, особливо у випадках раніше підтвердженої підвищеної чутливості до лікарських препаратів, можуть виникати анафілактичні реакції.

Кортінефф містить лактозу. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози не слід приймати препарат.

Порушення зору. Візуальні порушення можуть виникнути внаслідок системного і місцевого застосування кортикостероїдів. Якщо у пацієнта виникають такі симптоми як нечіткість зорового сприйняття або інші проблеми з зором, слід звернути увагу на звернення до офтальмолога для виявлення можливих причин катаракти, глаукоми або таких рідкісних захворювань як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), про яку повідомляли після системного та місцевого застосування кортикостероїдів.

Аналоги Кортінефф