Седативні препарати, особливо рослинного походження, широко застосовуються при неврозах та неврозоподібних станах, а також у здорових людей у разі, коли потрібне зниження нервового напруження, дратівливості. Тим більше, що, окрім заспокійливої дії, ці препарати виявляють ще цілу низку ефектів на різні функції ЦНС. Настойка пустирника є одним з найбільш поширених седативних засобів. Однак її застосування, як і застосування всіх спиртовмісних препаратів, має свої обмеження: не рекомендовано призначати препарат дітям, вагітним та матерям-годувальницям, водіям транспортних засобів, а також особам, яким протипоказана пригнічуюча дія етанолу (Данилов С.А., 2011), наприклад при регулярному вживанні несумісних препаратів.

Пустирника настойка: лікувальні властивості

Діючою речовиною пустирника настойки є трава кропиви собачої. Кропива собача (Leonurus cardiaca) — це лікарська рослина, яка застосовується в медицині головним чином у якості седативного, протисудомного та антиаритмічного засобу. Серед біологічно активних речовин кропиви собачої представлені: флавоноїди — 0,23%, алкалоїди — 0,3%, аскорбінова кислота — 0,27%, каротиноїди — 0,24%, полісахариди — 6,2%, дубильні речовини — 2,35%, органічні кислоти — 2,7% (Исмаилова Ф.О., 2012).
Згідно з даними аналізу ринку безрецептурних заспокійливих та снодійних препаратів частка рослинних настоянок становить більше 20% (Сидорова И., 2013), а настойка пустирника входить до десятки провідних препаратів за обсягом продажу у РФ, Республіці Білорусь та Казахстані (Петрова Е., 2008).

Пустирника настойка: дані експериментів

В експерименті на щурах встановлено, що пустирника настойка чинить невибіркову седативну дію (пригнічує орієнтувально-дослідницькі реакції), виявляє тенденцію до протитривожної дії, однак погіршує пам’ять та здатна знижувати фізичну витривалість (Данилов С.А., 2011).
І.А. Базиков та співавтори у 2019 р. оприлюднили результати експериментальної оцінки ефективності трансдермального гелю, що містить фітоекстракти кропиви собачої, гінкго білоба та звіробою. Ефективність трансдермального нанесення препарату порівнювали з локальним нанесенням (на площу близько 6 см² у ділянці сонної артерії) настойки пустирника. Встановлено, що трансдермальне застосування настойки пустирника та комбінованого седативного гелю співставне за ефективністю. Встановлені виражені психотропний та церебропротекторний ефекти, що свідчить на користь високого рівня проходження фенольних сполук у кровоносне русло через непошкоджену шкіру.
Цікаве дослідження проведено Е.Б. Арушанян та співавторами у 2004 р. Воно спрямоване на вивчення впливу седативних препаратів на пороги яскравісної чутливості зору. Ідея дослідження ґрунтується на відомому факті — зміни емоційного стану впливають на функцію зорового апарату. Наприклад емоційний стрес, реакції тривоги та напруження призводять до погіршення зорового сприйняття, підвищуючи поріг світлочутливості сітківки, особливо у периферичних відділах. Так що застосування препаратів з протитривожним ефектом має впливати на світлочутливість сітківки людини. Встановлено прямий зв’язок між вираженістю тривожності та підвищенням порогу яскравісної чутливості сітківки. Автори виявили протитривожний ефект настойки пустирника — навіть після одноразового застосування препарату підвищується реактивність сітківки, що проявляється зниженням порогів її відповіді на світлові сигнали. За результатами дослідження запропоновано 2 теорії, що пояснюють такий ефект. Згідно з першою, не можна виключити безпосередній вплив препаратів на активність клітинних структур самої сітківки, оскільки вона має ті ж рецептори та нейромедіаторні системи, що й стовбурові структури. Друга теорія: природа змін зорової функції після застосування седативних препаратів вторинна — нормалізація функціонування емоціогенних структур призводить до послаблення їх дезорганізуючого впливу на роботу як центральних, так і периферичних відділів зорового аналізатора.
Було проведено дослідження ефективності настойки пустирника на здорових добровольцях. При цьому психологічний стан обстежуваних оцінювали за допомогою методик К. Ізарда («Шкала диференційних емоцій»), Ч.Д. Спілбергера («Шкала реактивної тривожності») та А. Доскіна («Самопочуття, активність, настрій»). Встановлено, що під впливом фітопрепарату кропиви собачої на 8% підвищується показник самопочуття і на 10% — радості. У той же час відмічається зниження показників реактивної тривожності (на 17%), активності (на 11%), емоцій горя (на 12%) та провини (на 11%). Встановлено, що в цілому ефект пустирника настойки в 2–3 рази перевищує такий настойки валеріани (Конарева И.Н., 2009).
В експерименті на спортсменах була проведена оцінка дії пустирника настойки як фітоантидепресанта. Потреба у такому експерименті виникла тому, що внаслідок невідповідності фізичних та емоційних навантажень адаптаційним можливостям серцево-судинної системи спортсменів розвивається електрична нестабільність, гіпертрофія та дилатація міокарда. Встановлено, що застосування пустирника настойки в поєднанні з комплексною фізичною реабілітацією сприяє значному зменшенню вираженості симптомів депресії вже через 2 тиж після початку лікування. Повне зникнення тривожно-депресивних симптомів через 1 міс терапії спостерігалося у 82%, а через 3 міс — у 95% піддослідних (Пьянков А.К., 2006).

Досвід застосування пустирника настойки в різних клінічних ситуаціях

Рекомендовано застосовувати пустирника настойку у вікових дозах для допоміжної терапії у дітей, яким проводяться великі оперативні втручання. Так, наприклад, у дітей та підлітків з тяжкою ортопедичною патологією травматичного генезу (складні переломи кісток, що потребують черезкісткової фіксації) у 75‒85% випадків відмічається компенсаторно-пристосувальна реакція організму на вплив дистракційніх зусиль. Ця реакція проявляється підвищенням артеріального тиску до 20% від вихідних цифр, яке пояснюється механізмом моторно-кардіальних рефлексів. У результаті в пацієнтів відмічаються такі скарги, як нудота, головний біль, запаморочення, прискорене серцебиття та періодичний біль у ділянці серця. Для корекції цих скарг підходять фітотерапевтичні седативні засоби (Долганова Т.И., 2001). Рекомендовано також призначати пустирника настойку як седативний засіб при станах, що потребують проведення гіпербаричної оксигенації (ГБО) після операцій з хірургічної корекції дефектів розвитку кісток (наприклад ахондроплазія), оскільки на початкових етапах лікування сеанси ГБО можуть призводити до підвищення АТ чи ЧСС (Аранович А.М., 2005).
Аналогічним чином можна пояснити й рекомендацію застосовувати пустирника настойку одноразово з метою премедикації перед стоматологічними втручаннями, особливо якщо у пацієнта є така патологія, як артеріальна гіпертензія (Шундрик М.А., 2012). Профілактичне застосування седативного фітопрепарату сприяє зниженню ступеня ризику серцево-судинних ускладнень на фоні стресу.
Настойка пустирника застосовується для корекції вегетативних порушень у дітей з перинатальними ураженнями ЦНС. При цьому рекомендовано застосовувати препарат тільки у вечірній час та поєднувати з режимом дня, водними процедурами та лікувальною фізкультурою. Дуже важливо обирати низький темп фізичних навантажень, оскільки у подібних пацієнтів вегетативні порушення проявляються саме поганою переносимістю навантажень, тахікардією та вестибулярними порушеннями (Бобошко И.Е., 2009).
Останнім часом відмічається значне збільшення кількості серцево-судинних захворювань, пов’язаних із психосоматичними розладами. Ці кардіологічні захворювання частіше носять характер функціональних порушень, «резистентних» до стандартних терапевтичних схем. Саме психосоматична природа цих розладів і пояснює особливе місце лікарських рослин у терапії неврозів. При неявно виражених невротичних розладах із кардіальною симптоматикою рекомендоване застосування пустирника настойки коротким курсом — 10‒15 днів. Кропива собача чинить гіпотензивний та кардіотонічний ефекти, покращує переносимість слабких негативних емоційних стимулів (які сумарно створюють стан «хронічного стресу») та знижує внутрішню емоційну напругу (Меликов Ф.М., 2015).
Широко розповсюджені седативні фітотерапевтичні препарати і в гастроентерології: пустирника настойку рекомендують застосовувати у вечірній час. Окрім того, ця рослина зменшує прояви зниженої кислотності (недостатнє виділення панкреатичного соку та жовчі, внаслідок чого погіршуються процеси травлення) (Спиридонов А.В., 2012). Певний інтерес також представляє рекомендація включати пустирника настойку в схему комплексної терапії виразкової хвороби. Ця рекомендація пов’язана з тим, що суттєва роль у патогенезі виразкової хвороби відводиться стресу та психоемоційним перевантаженням. У результаті у пацієнтів з виразковою хворобою відмічаються порушення сну, дратівливість, підвищена збудливість, головний біль та інші психосоматичні реакції з вираженими порушеннями вегетативного характеру (Убеева И.П., 2009). Також пустирника настойку можна рекомендувати для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей — важлива роль у розвитку цього захворювання відводиться функціональним розладам вегетативної нервової системи (Козловский А.А., 2011).
Пустирника настойку слід включати до комбінованих схем лікування червоного плоского лишаю — поширеної дерматологічної хвороби. Це мультифакторне захворювання, однак серед теорій патогенезу велика роль відводиться теорії нейрогенного ураження: поява патологічних елементів на слизовій оболонці порожнини рота, хронізація та рецидивування захворювання пов’язані з нервово-психічним напруженням та емоційними стресовими ситуаціями (Патрушева М.С., 2014). У даному разі фітотерапія пустирника настойкою є допоміжним засобом та доповнює місцеву терапію, спрямовану на нормалізацію мікроциркуляції та стимуляцію епітелізації дефектів, а також усунення болю та запального процесу (Питерская Н.В., 2013).

Застосування пустирника настойки в акушерсько-гінекологічній практиці

Пустирника настойка є спиртовмісним препаратом та її не рекомендовано застосовувати у вагітних (інструкція МОЗ України). Однак існує доволі великий досвід застосування цього препарату в акушерстві та гінекології. Так, наприклад, рекомендовано включати пустирника настойку в схеми терапії синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), оскільки у пацієнток із СПКЯ часто відмічається ваготонія (Чеботарева Ю.Ю., 2011). Існує також думка (Линде В.А., 2013), що настойку пустирника можна рекомендувати у складі комплексних схем лікування загрози передчасних пологів. Також седативна терапія кропивою собачою призначається при лікуванні істміко-цервікальної недостатності, незалежно від форми неспроможності шийки матки (Линченко Н.А., 2015).
У цілому застосування пустирника настойки в акушерстві настільки поширене, що при оцінці різних методів лікування загрози переривання вагітності на різних термінах препарат застосовують для контрольної групи (Гурьева В.А., 2006), у тому числі й при супутній гіперандрогенії (Габитова Н.А., 2006).

Пустирника настойка: висновок

Наявність настойки пустирника в арсеналі лікарів різного профілю дозволяє оптимізувати терапевтичні схеми, поєднуючи застосування препаратів хімічного складу з фітопрепаратами. Оскільки у патогенезі багатьох кардіологічних та гастроентерологічних захворювань наявний психосоматичний компонент, м’яка седативна дія кропиви собачої дозволяє досягати більш вираженого терапевтичного ефекту з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта.

Діагнози, при яких застосовують Пустирнику настойка