фармакодинаміка. Тиротрицин є сполукою різних циклічних і лінійних поліпептидів, які виявляють антибактеріальну активність, він утворюється як ендотоксин анаеробними спороутворювальними Bacillus brevis. Ця сполука містить до 70–80% тироцидинів (основних циклічних декапептидів) і до 20–30% граміцидинів (нейтральних лінійних пентадекапептидів).
Активний в основному відносно грампозитивних бактерій Staph. aureus MSSA, Staph. aureus MRSA, Staph. haemolyticus, Strep. pyogenes, Strep. viridans, Enterococcus faecalis, Diplococcus pneumoniae, Corynebact. spp., Neisseria meningitides, деяких штамів Neisseria gonorrhoeae, грибів і трихомонад, а також деяких грамнегативних бактерій і деяких видів грибів, включаючи Candida.
Тиротрицин чинить дозозалежну бактеріостатичну або бактерицидну дію відносно таких мікроорганізмів, як Clostridia.
Виділення з бактеріальних клітин таких речовин, як азот і фосфати, забезпечує ефективність дії тироцидину. Подібно до катіонних детергентів тироцидин руйнує осмотичний бар’єр мембран бактеріальних клітин. За рахунок прямого впливу на клітинну стінку бактерії дія препарату не обмежується пригніченням росту або поділу клітин, а також зумовлює бактерицидний ефект тироцидину.
Крім того, граміцидини утворюють катіонні канали у клітинній мембрані бактерій, що призводить до втрати ними калію і, як результат, до зміни внутрішньоклітинної концентрації катіонів і цитолізу. Такий компонент, як граміцидин, у подальшому спричиняє розрив процесів фосфорилювання у ланцюзі клітинного дихання.
Через особливий механізм дії тиротрицину, який не відзначається в системних антибіотиків, перехресна стійкість не виникає.
Порошок Тирозур прискорює процес загоєння ран шляхом очищення дна рани, а також стимулюванням процесів грануляції та епітелізації.
Фармакокінетика. Невідомо, якою мірою тиротрицин може всмоктуватися системно. Високі концентрації виявлені в роговому шарі шкіри (після нанесення на інтактну поверхню) і безпосередньо в рані.

Діагнози, при яких застосовують Тирозур порошок нашкірний