перед початком лікування необхідно провести тести: посів на мікрофлору та визначення чутливості до офлоксацину та орнідазолу.
У разі розвитку побічних ефектів, особливо з боку нервової системи, алергічних реакцій, тяжкої артеріальної гіпотензії, що можуть виникнути одразу після першого прийому, лікарський засіб Полімік необхідно відмінити.
У разі застосування високих доз лікарського засобу Полімік та у випадку продовження терапії протягом більше 10 днів рекомендується проводити клінічний і лабораторний моніторинг.
Ефект інших лікарських засобів може бути посилений або ослаблений під час лікування препаратом.
Особливості застосування, пов’язані з офлоксацином. Слід уникати застосування лікарського засобу Полімік у пацієнтів, в анамнезі яких є серйозні побічні реакції внаслідок прийому хінолонів або фторхінолонів (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Лікування таких пацієнтів лікарським засобом Полімік слід розпочинати тільки при відсутності альтернативних варіантів терапії та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Тривалі, інвалідизуючі та потенційно необоротні серйозні побічні реакції. Повідомлялося про розвиток дуже рідкісних тривалих (протягом кількох місяців або років), інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, які впливали на різні системи органів (кістково-м’язову, нервову системи, психіку та органи чуття), у пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незалежно від їхнього віку та наявних факторів ризику. У разі появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції застосування лікарського засобу Полімік слід негайно припинити та звернутися за консультацією до лікаря.
Периферична нейропатія. У пацієнтів, які отримували хінолони чи фторхінолони, реєструвалися випадки сенсорної або сенсомоторної полінейропатії, що призводила до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. Пацієнтам, які застосовують лікарский засіб Полімік, рекомендується повідомляти лікарю про розвиток таких симптомів нейропатії, як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, перш ніж продовжувати лікування, щоб попередити виникнення потенційно необоротного стану (див. ПОБІЧНА ДІЯ). У випадку виникнення периферичної нейропатії слід припинити лікування.
Пацієнти із схильністю до судом. Хінолони можуть знижувати судомний поріг і спричинити судоми. Полімік протипоказаний пацієнтам з епілепсією, у тому числі в анамнезі, чи зниженим судомним порогом (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Одночасне застосування офлоксацину з НПЗП (у тому числі похідними фенілпропіонової кислоти), похідними нітроімідазолу та метилксантинів посилює стимулювальний ефект на ЦНС, що призводить до зниження судомного порогу (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Якщо виникають напади судом, лікарський засіб потрібно відмінити.
Міастенія гравіс. Фторхінолони, включаючи офлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провокувати м’язову слабкість у пацієнтів з міастенією гравіс. Серйозні побічні реакції, виявлені в постмаркетинговий період, у тому числі летальні випадки та виникнення потреби в респіраторній підтримці, були асоційовані із застосуванням фторхінолонів хворими з міастенією гравіс. Полімік не рекомендовано застосовувати у пацієнтів з міастенією гравіс в анамнезі.
Пацієнти з психотичними розладами в анамнезі. Зафіксовано психотичні реакції у пацієнтів, які приймали фторхінолони. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок і самодеструктивної поведінки, у тому числі до спроб самогубства, іноді лише після одноразового прийому офлоксацину (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом лікарського засобу Полімік слід припинити і вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати лікарський засіб у пацієнтів із психотичними розладами або хворих із психічними захворюваннями в анамнезі.
Реакції підвищеної чутливості (гіперчутливості) та алергічні реакції. Повідомлялося про виникнення реакцій гіперчутливості та алергічних реакцій після прийому першої дози фторхінолонів. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до шоку, небезпечного для життя, навіть після першого застосування. У таких випадках лікарський засіб Полімік слід негайно відмінити і розпочати відповідне лікування (наприклад лікування шоку).
Тяжкі бульозні реакції. При застосуванні офлоксацину повідомляли про випадки тяжких бульозних реакцій, таких як синдром Стівенса — Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Пацієнтам слід порадити негайно звернутися до лікаря перед продовженням терапії лікарським засобом Полімік у разі появи реакцій на шкірі та/або слизових оболонках.
Захворювання, спричинені Clostridium difficile. Діарея, особливо тяжка, персистуюча та/або геморагічна, під час або після лікування офлоксацином (включаючи кілька тижнів після лікування) може бути симптомом псевдомембранозного коліту (захворювання, спричиненого Clostridium difficile (CDAD)). CDAD за тяжкістю може варіювати від легкого ступеня до стану, що загрожує життю; найтяжчою формою є псевдомембранозний коліт (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Тому важливо розглянути даний діагноз у хворих, у яких розвивається серйозна діарея під час або після терапії лікарським засобом Полімік. Якщо псевдомембранозний коліт підозрюється, слід негайно припинити застосування лікарського засобу й одразу ж розпочати належну специфічну антибіотикотерапію (наприклад ванкоміцином для перорального прийому, тейкопланіном для перорального прийому або метронідазолом). У цій клінічній ситуації протипоказані лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику.
Тендиніти та розриви сухожиль. Тендиніти та розриви сухожиль (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічні, можуть виникати протягом 48 год від початку лікування хінолонами чи фторхінолонами або навіть через кілька місяців після припинення терапії. Пацієнти старшого віку, пацієнти з порушенням функції нирок чи з трансплантованими органами, а також ті, хто приймають кортикостероїди, мають вищий ризик розвитку тендинітів та розривів сухожиль. Зважаючи на це, слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів з лікарським засобом Полімік. При появі перших ознак тендинітів (наприклад запалення та набряк, що супроводжується болем) застосування лікарського засобу слід припинити та розглянути альтернативне лікування. Уражену кінцівку(-и) слід лікувати належним чином (наприклад іммобілізація). Не слід застосовувати кортикостероїди при виникненні ознак тендинопатії.
Пацієнти із порушеннями функції нирок. При застосуванні лікарського засобу Полімік необхідно підтримувати адекватну гідратацію (пацієнти повинні вживати достатню кількість води) для попередження кристалурії.
Хворим з порушенням функції нирок лікарський засіб слід призначати з обережністю (не слід перевищувати середньодобову дозу) та необхідно проводити моніторинг лабораторних показників функції нирок. Оскільки офлоксацин екскретується переважно нирками, пацієнтам з порушеннями функції нирок необхідно коригувати дозу офлоксацину.
Пацієнти із порушеннями функції печінки. Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб Полімік у пацієнтів з порушеннями функції печінки через можливе ушкодження печінки внаслідок його прийому. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, який призводив до печінкової недостатності (у тому числі летальної), на тлі лікування фторхінолонами. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви і симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, забарвлення сечі в чорний колір, свербіж або біль у ділянці живота (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Хворим з тяжкими ураженнями печінки (цироз) не слід перевищувати середньодобову дозу.
Подовження інтервалу Q–T.
При прийомі фторхінолонів повідомлялося про дуже рідкісні випадки подовження інтервалу Q–T. Полімік протипоказаний пацієнтам з подовженням інтервалу Q–T (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Слід уникати прийому лікарського засобу пацієнтам з факторами ризику подовження інтервалу Q–T, пацієнтам літнього віку, при порушенні балансу електролітів (гіпокаліємія, гіпомагніємія) та захворюваннях серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти, які отримують антагоністи вітаміну К. Оскільки можливе підвищення показників коагуляційних тестів (протромбіновий час/міжнародне нормалізоване відношення) та/або кровотеча у пацієнтів, які приймають фторхінолони, у тому числі офлоксацин, у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), слід контролювати показники коагуляції (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Профілактика фотосенсибілізації. Зафіксовано випадки фотосенсибілізації при застосуванні офлоксацину (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Щоб запобігти фотосенсибілізації, пацієнтам рекомендовано уникати під час терапії лікарським засобом Полімік і протягом 48 год після її припинення впливу сильного сонячного світла або опромінення штучними джерелами УФ-променів (наприклад лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).
Суперінфекція. Як і застосування інших антибіотиків, прийом офлоксацину, особливо довготривалий, може призводити до росту резистентних мікроорганізмів, тому під час лікування потрібно періодично перевіряти стан пацієнта. Якщо протягом терапії лікарським засобом Полімік розвивається вторинна інфекція, необхідно вжити належних заходів.
Резистентність деяких штамів Pseudomonas aeruginosa. У ході лікування офлоксацином, як і іншими лікарськими засобами з групи фторхінолонів, резистентність деяких штамів Pseudomonas aeruginosa може розвинутися досить швидко.
Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus (MRSA). MRSA з дуже високою ймовірністю може бути резистентним також і до фторхінолонів, включаючи офлоксацин. У зв’язку із цим лікарський засіб Полімік не рекомендований для лікування інфекцій, встановленим або підозрюваним збудником яких є MRSA, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвердили чутливість збудника до офлоксацину (і застосування антибактеріальних засобів, зазвичай рекомендованих для лікування інфекцій, викликаних MRSA, вважається недоцільним).
Інфекції, спричинені Escherichia coli (E. coli). Резистентність до фторхінолонів у E. coli (найбільш частого збудника інфекцій сечовивідних шляхів) варіює в різних країнах Європейського Союзу. Призначаючи фторхінолони, слід враховувати місцеву поширеність резистентності E. coli до фторхінолонів.
Пневмонія, спричинена пневмококами або мікоплазмами, тонзилярна ангіна, спричинена β-гемолітичними стрептококами. Полімік не є препаратом вибору для лікування пневмонії, спричиненої пневмококами або мікоплазмами, чи інфекції, спричиненої β-гемолітичними стрептококами.
Інфекції, спричинені Neisseria gonorrhoeae. У зв’язку зі збільшенням резистентності N. gonorrhoeae лікарський засіб Полімік не слід застосовувати як емпіричну антибактеріальну терапію в разі підозри на гонококову інфекцію (гонококовий уретрит, запальні захворювання органів малого таза та епідидимоорхіт), окрім випадків, коли збудника було ідентифіковано і підтверджено його чутливість до офлоксацину. Якщо після 3 днів лікування не було досягнуто клінічного покращення стану, терапію необхідно переглянути.
Дисглікемія. У разі застосування хінолонів, особливо у хворих на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (наприклад глібенкламід) або інсулін, повідомляли про зміни рівня глюкози в крові (включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію). Зафіксовано випадки гіпоглікемічної коми. У хворих на цукровий діабет необхідно контролювати рівень глюкози в крові (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Пацієнти з латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальними засобами з групи хінолонів.
Порушення зору. Якщо виникають будь-які порушення з боку органів зору, слід негайно звернутися до офтальмолога.
Вплив на результати лабораторних досліджень. У пацієнтів, які отримували офлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів.
Аневризма/розшарування аорти. В епідеміологічних дослідженнях повідомлялось про підвищений ризик аневризми та розшарування аорти, особливо у пацієнтів літнього віку, та регургітації аортального та мітрального клапанів після застосування фторхінолонів.
Були отримані повідомлення про випадки аневризми та розшарування аорти, іноді ускладнених розривом (включно з випадками з летальним наслідком), і про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Отже, фторхінолони слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик та розгляду інших можливих варіантів лікування для пацієнтів із аневризмою аорти чи вродженою вадою серцевого клапана в анамнезі, пацієнтів, які мають аневризму або розшарування аорти чи захворювання серцевого клапана, а також за наявності інших чинників ризику, а саме:
— чинники ризику як аневризми/розшарування аорти, так і регургітації/недостатності серцевого клапана: захворювання сполучної тканини, такі як синдром Марфана або судинний синдром Елерса-Данлоса, синдром Тернера, хвороба Бехчета, гіпертонія, ревматоїдний артрит;
— чинники ризику аневризми/розшарування аорти: захворювання судин, такі як артеріїт Такаясу чи гігантоклітинний артеріїт, атеросклероз, синдром Шегрена;
— чинники ризику регургітації/недостатності серцевого клапана: інфекційний ендокардит.
Ризик аневризми/розшарування аорти та її розриву підвищений у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди.
У разі виникнення різкого абдомінального болю, болю у грудях чи спині пацієнтам слід негайно звернутися за невідкладною медичною допомогою.
Пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі появи гострої задишки, нового нападу серцебиття, набряку живота або нижніх кінцівок.
Лікарські засоби, які містять магній, алюміній, залізо, цинк і сукральфат. Не рекомендується приймати Полімік протягом 4 год після прийому лікарських засобів, які містять магній, алюміній, залізо, цинк і сукральфат.
Особливості застосування, пов’язані з орнідазолом
Порушення з боку крові. У пацієнтів з наявністю в анамнезі порушень з боку крові рекомендується контролювати рівень лейкоцитів, особливо в разі проведення повторних курсів лікування.
Порушення з боку центральної або периферичної нервової системи. Посилення порушень з боку центральної або периферичної нервової системи можуть спостерігатися в період терапії орнідазолом. Лікарський засіб Полімік протипоказаний пацієнтам з ураженнями ЦНС, включаючи розсіяний склероз (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
У разі виникнення периферичної нейропатії, порушень координації рухів (атаксії), запаморочення або затьмарення свідомості слід припинити прийом лікарського засобу.
Кандидомікоз. Можливе загострення кандидомікозу, яке потребуватиме відповідного лікування.
Гемодіаліз. У разі проведення гемодіалізу необхідно врахувати зменшення Т_1/2 орнідазолу і призначати додаткові дози лікарського засобу до або після гемодіалізу.
Терапія літієм. Концентрацію літію та електролітів, а також рівня креатиніну необхідно контролювати під час застосування лікарських засобів, до складу яких входять солі літію.
Пацієнти з порушенням функції печінки. З обережністю застосовувати у пацієнтів з порушенням функції печінки.
Вживання алкоголю. У ході лікування лікарським засобом Полімік не слід вживати алкогольні напої.
Допоміжні речовини. Лікарський засіб Полімік містить азобарвник жовтий захід FCF (E110), який може спричиняти алергічні реакції.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Лікарський засіб Полімік протипоказаний у період вагітності або годування грудьми (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
У разі необхідності застосування лікарського засобу годування грудьми слід припинити на період терапії.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Оскільки при застосуванні лікарського засобу Полімік можуть виникати побічні реакції, які впливають на швидкість психомоторних реакцій, слід утримуватися від керування транспортними засобами і механізмами під час терапії препаратом.

Діагнози, при яких застосовують Полімік