Тільки для офтальмологічного застосування.

Частота виникнення побічних реакцій при місцевому застосуванні в око є нижчою, ніж при системному застосуванні. Щодо зменшення системної абсорбції див. розділ «Спосіб застосування та дози».

Офтальмологічні.

У деяких пацієнтів стабілізація дії бетаксололу на внутрішньоочний тиск може відбуватися протягом кількох тижнів застосування препарату. Бетаксолол мало або зовсім не впливає на зіницю. Якщо бетаксолол використовується для терапії підвищеного внутрішньоочного тиску при закритокутовій глаукомі, слід одночасно застосовувати міотичні засоби. Неадекватне зниження внутрішньоочного тиску внаслідок застосування бетаксололу може вимагати одночасного застосування пілокарпіну або інших міотичних засобів, а також адреналіну та/або інгібіторів карбоангідрази. Як і у випадку з іншими протиглаукомними засобами, повідомлялось про зниження чутливості до бетаксололу після тривалого періоду застосування. Однак, під час довгострокового дослідження бетаксололу, в якому спостерігали за 250 пацієнтами протягом трьох років, ніяких істотних відмінностей в показниках внутрішньоочного тиску не було виявлено після початкової стабілізації.

Беталмік 0,5% містить бензалконію хлорид, який може поглинатися контактними лінзами, тому його слід застосовувати після зняття контактних лінз, які можна знову вставити приблизно через 20 хвилин після закапування препарату.

Захворювання рогівки.

Офтальмологічні бета-блокатори можуть викликати сухість очей. Пацієнтів з захворюваннями рогівки слід лікувати з обережністю.

Хоріоїдальне відшарування.

Повідомлялося про хоріоїдальне відшарування при терапії для зменшення продукції водянистої вологи (наприклад тимолол, ацетазоламід) після процедур фільтрації.

Загальні.

Бетаксолол, що застосовувався у кон’юнктивальний мішок, виявляє легкий вплив на серцевий ритм та кров’яний тиск; можуть виникнути побічні реакції з боку серцево-судинної, дихальної системи та інші види побічних реакцій. Слід з обережністю застосовувати терапію пацієнтам, у яких була серцева блокада чи серцева недостатність.

Серцеві розлади.

Для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічна хвороба серця, стенокардія Принцметала і серцева недостатність) і гіпотонією терапію з бета-блокаторами, а також терапію з іншими активними речовинами слід призначати зважено. Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями потребують спостереження за ознаками ускладнення цих захворювань та побічними реакціями.

Через несприятливий вплив бета-блокаторів на провідність серця їх з обережністю можна призначати тільки пацієнтам із блокадою серця I ступеня.

Судинні розлади.

Слід з обережністю призначати пацієнтам із тяжким порушенням периферичного кровообігу (наприклад тяжкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно).

Гіпоглікемія/ цукровий діабет.

Слід з особливою обережністю застосовувати бета-адреноблокатори при спонтанній гіпоглікемії або цукровому діабеті, що лікується інсуліном або пероральними протидіабетичними засобами. Бета-адреноблокатори можуть приховувати симптоми гострої гіпоглікемії.

Гіпертиреоз.

Бета-адреноблокатори можуть приховувати симптоми, наприклад, тахікардії, гіпертиреозу. Не слід різко припиняти застосування бета-адреноблокаторів при підозрі розвитку гіпертиреозу, оскільки це може спричинити тиреотоксичний криз.

Порушення дихання.

У пацієнтів із захворюваннями легень розвивались напади астми та проблеми з легенями під час лікування бетаксололом. Бетаксолол для офтальмологічного застосування слід з обережністю призначати пацієнтам з бронхіальною астмою легкого/помірного ступеня, у тому числі в анамнезі, або хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ) легкого /помірного ступеня.

Хірургія.

Перед проведенням загальної анестезії слід передбачити поступове припинення терапії із застосуванням бета-адреноблокаторів через недостатню спроможність серця реагувати на симпатичні рефлекторні стимули при застосуванні бета-адреноблокаторів.

При здійсненні носослізної оклюзії або при утриманні повік закритими протягом 2 хв можна зменшити системне всмоктування препарату. Це може знизити системну дію та збільшити місцеву дію ліків.

М’язова слабкість.

Повідомлялося, що бета-адреноблокатори можуть посилювати симптоми м'язової слабкості, що відповідають деяким симптомам міастенії, наприклад диплопія, птоз та загальна слабкість.

Інші бета-блокатори.

При застосуванні бетаксололу для місцевого офтальмологічного застосування та системних бета-блокаторів може посилюватись дія системних бета-блокаторів. Слід ретельно спостерігати за реакцією пацієнтів. Не рекомендується застосувати два бета-адренергічних засоби місцевої дії одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Анафілактичні реакції.

Пацієнти з наявністю атопії в анамнезі або з анафілактичними реакціями тяжкого ступеня на різні алергени в анамнезі можуть мати вищу реактивність при повторному застосуванні препарату з цими ж алергенами, а також можуть не реагувати на звичайні дози адреналіну, які застосовуються для лікування анафілактичних реакцій.

Діагнози, при яких застосовують Беталмік 0,5%