за винятком особливих випадків, застосування окситоцину не рекомендується в таких ситуаціях:
– передчасні пологи;
– пограничний ступінь клінічно вузького таза (невідповідність розмірів голівки плода і таза породіллі);
– великі хірургічні втручання на шийці або тілі матки в анамнезі, включаючи кесарів розтин;
– надмірне розтягнення матки;
– численні пологи;
– інвазивний рак шийки матки.
Окситоцин не можна вводити до моменту вставляння голівки або сідниць плода в малий таз.
Виявлення особливих випадків, зумовлених поєднаннями різних факторів, є завданням лікаря. Слід ретельно оцінити можливі позитивні ефекти терапії окситоцином та ризик розвитку рідкісних, але серйозних явищ — гіпертонусу або тетанії матки.
З метою індукції пологів і посилення скорочувальної діяльності матки окситоцин застосовують винятково в/в, у стаціонарі і за відповідного лікарського нагляду. Кожна пацієнтка, яка одержує інфузію окситоцину, має перебувати під постійним наглядом лікаря, що має досвід застосування препарату.
Щоб уникнути ускладнень під час введення окситоцину, необхідний постійний контроль наступних показників:
– скорочувальна діяльність матки;
– ЧСС породіллі і плоду;
– АТ породіллі.
У разі виникнення гіперактивності матки введення окситоцину потрібно негайно припинити; маткові скорочення, викликані окситоцином, зазвичай слабшають незабаром після відміни препарату.
При правильному застосуванні окситоцин викликає маткові скорочення, подібні до нормальних пологів. Надмірна стимуляція, що виникає при неправильному застосуванні препарату, небезпечна як для породіллі, так і для плода.
За наявності гіперчутливості до окситоцину розвиток гіпертонічних скорочень матки можливий, незважаючи на правильний вибір дози і відповідний медичний нагляд.
У разі введення лікарського засобу слід враховувати ймовірність посилення крововтрати і розвитку афібриногенемії.
Стимуляції родової діяльності слід уникати в разі загибелі плода в матці та/або за наявності меконію в навколоплідних водах, оскільки це може призвести до емболії навколоплідними водами.
Окситоцин не слід застосовувати протягом тривалого часу при слабкості родової діяльності, стійкої до окситоцину, уразі вираженої преекламптичної токсемії або тяжких захворюваннь серцево-судинної системи.
Протипоказано в/в болюсне введення окситоцину, оскільки це може спричинити гостру короткочасну артеріальну гіпотензію з розвитком гіперемії і рефлекторної тахікардії.
З особливою обережністю окситоцин слід застосовувати у пацієнток із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад гіпертрофічна кардіоміопатія, ураження клапанного апарату та (або) ІХС, у тому числі спазм коронарних артерій) і схильністю до ішемії міокарда, щоб уникнути значних змін АТ і ЧСС.
Окситоцин слід призначати з обережністю пацієнтам із синдромом подовженого інтервалу Q–T або повʼязаними з ним симптомами, а також хворим, які приймають препарати, що подовжують інтервал Q–T.
На тлі парентерального введення препарату з метою індукції пологів або посилення скорочувальної діяльності матки на першій і другій стадії пологів описані летальні випадки породіллі внаслідок розвитку реакцій гіперчутливості, субарахноїдального крововиливу та розриву матки, а також випадки загибелі плода з різних причин.
Дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ). У рідкісних випадках при фармакологічній індукції пологів із застосуванням утеротонічних препаратів, включаючи окситоцин, спостерігається підвищений ризик розвитку синдрому ДВЗ в післяпологовий період. Цей ризик повʼязаний безпосередньо з фармакологічною індукцією, а не із застосуванням конкретного препарату. Ризик насамперед підвищений у жінок з додатковими факторами ризику ДВЗ: вік старше 35 років, ускладнений перебіг вагітності (наприклад гестаційний діабет, АГ, гіпотиреоз), термін гестації понад 40 тиж. У таких жінок окситоцин і альтернативні лікарські засоби необхідно застосовувати з обережністю, а лікар має враховувати можливість розвитку ДВЗ.
Гіпергідратація. Оскільки окситоцин чинить слабку антидіуретичну дію, тривале в/в введення високих доз препарату спільно з введенням великого обʼєму рідини (наприклад при лікуванні загрозливого або невдалого аборту або кровотечі в післяпологовий період) може викликати гіпергідратацію в поєднанні з гіпонатріємією. Під час введення окситоцину та в/в введення рідин спостерігається комбінована антидіуретична дія, у результаті якої виникає гіперволемія з подальшим розвитком гемодинамічної форми гострого набряку легень без гіпонатріємії. Щоб уникнути цих рідкісних ускладнень, у разі введення високих доз окситоцину протягом тривалого часу слід дотримуватися таких правил безпеки: використовувати розчинник, що містить електроліти (не декстрозу); інфузії рідин слід проводити в невеликих об’ємах (під час індукції або стимуляції пологової діяльності на пізніх термінах вагітності допускається введення окситоцину в концентраціях, що перевищують рекомендовані); пероральне застосування рідин має бути обмеженим; необхідно вести запис балансу рідин; у разі підозри на порушення електролітного балансу показане лабораторне дослідження вмісту електролітів.
Окситоцин протипоказаний пацієнтам, які мають в анамнезі гіперчутливість до препарату.
Не можна використовувати одночасно різні шляхи введення окситоцину.
Окситоцин можна вводити лише одним способом (або в/в, або в/м).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. У перший триместр вагітності препарат застосовують тільки у разі спонтанного або штучного переривання вагітності; інші відомі показання до застосування відсутні. З огляду на великий досвід застосування, хімічну структуру і фармакологічні властивості препарату, при його призначенні за показаннями не очікується підвищення ризику формування вад розвитку плода.
Період годування грудьми. Окситоцин у невеликих кількостях виявляють у грудному молоці.
У випадках, коли препарат призначають для зупинки маткової кровотечі, не рекомендується починати грудне вигодовування до закінчення курсу лікування окситоцином.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Окситоцин не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Аналоги Окситоцин