для попередження вагітності необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції (бар’єрні).
Додаткові застереження у зв’язку з частковим перетворенням норетистерону в етинілестрадіол.
Норетистерон метаболізується частково в етинілестрадіол, тобто з кожного міліграма норетистерону/норетистерону ацетату, що приймається перорально, формується кількість етинілестрадіолу, що дорівнює пероральній дозі для людини приблизно 4–6 мкг (див. Фармакокінетика).
З огляду на часткове перетворення норетистерону в етинілестрадіол передбачається, що застосування лікарського засобу Норколут може зумовлювати фармакологічні ефекти, подібні до таких при застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Тому слід брати до уваги загальні застереження щодо застосування КПК, наведені нижче.
Перш ніж розпочати або продовжити лікування препаратом Норколут, слід провести індивідуальну оцінку співвідношення ризик/користь, якщо існують або посилюються будь-які з нижчеописаних порушень/факторів ризику.
Судинні порушення. ВТЕ
Застосування комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) підвищує ризик розвитку ВТЕ у пацієнтів, які приймають їх, порівняно з тими, хто не приймає ці препарати. Ризик розвитку ВТЕ при застосуванні різних КГК варіюється залежно від типу прогестагену, який вони містять. З огляду на поточні дані, застосування КГК, що містять такі прогестагени, як левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов’язане з нижчим ризиком виникнення ВТЕ.
За рік приблизно у 5–7 із 10 000 жінок, які приймають КГК, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, розвинеться тромб.
Призначаючи КГК, слід уважно вивчити наявні у жінки фактори ризику, особливо фактори ризику розвитку ВТЕ, та зіставити ризики застосування різних лікарських засобів. КГК протипоказані, якщо у жінки є будь-які серйозні фактори ризику утворення тромбу.
Слід негайно припинити лікування у разі появи симптомів, що характерні для тромбоемболічних ускладнень. Доцільність терапії слід повторно оцінити перед її відновленням.
На тлі застосування статевих гормонів імовірність розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень значно збільшується у жінок з додатковими факторами ризику, особливо множинними (табл. 2).
Лікарський засіб Норколут протипоказаний жінкам із множинними факторами ризику, на підставі яких її можна віднести до групи високого ризику розвитку венозного тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, ризик буде більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором — у такому разі слід враховувати загальний ризик розвитку ВТЕ. Норколут не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик оцінюється як негативне (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 2
Фактори ризику розвитку ВТЕ

Фактор ризику	Примітка
Ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м²).	Ризик значно підвищується при збільшенні індекса маси тіла. Особливо потребує уваги при наявності інших факторів ризику
Тривала іммобілізація, велике оперативне втручання, будь-яка операція на нижніх кінцівках або на органах малого таза, нейрохірургічні втручання або великі травми. Примітка: тимчасова іммобілізація, включаючи повітряний переліт більше 4 год, також є фактором ризику ВТЕ, особливо для жінок з іншими факторами ризику	У таких випадках рекомендується припинити застосування пластиру/таблеток/кільця (у разі планового оперативного втручання — не менше ніж за 4 тиж) і не відновлювати застосування раніше ніж через 2 тиж після повного відновлення рухової активності. Щоб уникнути небажаної вагітності, необхідно застосовувати інші методи контрацепції. Якщо прийом лікарського засобу Норколут не був припинений заздалегідь, розглядають необхідність проведення антитромботичної терапії
Обтяжений сімейний анамнез (випадки ВТЕ у братів, сестер або батьків, особливо у відносно молодому віці — до 50 років)	Якщо виникає підозра про спадкову схильність, жінка повинна бути направлена на консультацію до фахівця до прийняття рішення про використання будь-яких статевих гормонів
Інші стани, пов’язані з ВТЕ	Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічне запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія
Збільшення віку	Особливо понад 35 років

Симптомами тромбозу глибоких вен (ТГВ) можуть бути:
— однобічний набряк ноги та/або стопи або ділянки уздовж вени на нозі;
— біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
— відчуття жару в ураженій нозі;
— почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.
Симптомами тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) можуть бути:
— раптова задишка з невідомої причини або прискорене дихання;
— раптовий кашель, можливо з кров’ю;
— гострий біль у грудній клітці;
— переднепритомний стан або запаморочення;
— часте або неритмічне серцебиття.
Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути помилково прийняті за більш поширені або менш тяжкі захворювання (наприклад, інфекції дихальних шляхів).
Інші ознаки оклюзії судин можуть включати раптовий біль, набряк та незначне посиніння кінцівки.
У разі оклюзії судин ока симптомом може бути нечіткість зору без больових відчуттів, яка може прогресувати до втрати зору. Іноді втрата зору розвивається майже миттєво.
АТЕ.
Епідеміологічні дослідження асоціюють застосування статевих гормонів з підвищеним ризиком розвитку АТЕ (інфаркт міокарда) або порушення мозкового кровообігу (наприклад, транзиторна ішемічна атака, інсульт). АТЕ може призводити до летальних наслідків.
Фактори ризику розвитку АТЕ
Ймовірність розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу при застосуванні статевих гормонів зростає у жінок із факторами ризику (табл. 3). Лікарський засіб Норколут протипоказаний жінкам з одним серйозним фактором ризику або множинними факторами ризику розвитку АТЕ, на основі яких її можна віднести до групи високого ризику розвитку артеріального тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику буде більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід враховувати загальний ризик. Норколут не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик оцінюється як негативне (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 3
Фактори ризику розвитку АТЕ

Фактор ризику	Примітка
Збільшення віку	Особливо понад 35 років
Паління	Жінкам слід рекомендувати відмовитися від паління, якщо вони бажають застосовувати будь-які статеві гормони або КГК. Жінкам віком від 35 років, які не відмовилися від паління, слід наполегливо рекомендувати інший метод контрацепції
АГ
Ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м²)	Ризик значно підвищується при збільшенні індекса маси тіла. Особливо потребує уваги при наявності у жінок додаткових факторів ризику
Обтяжений сімейний анамнез (випадки АТЕ у братів, сестер або батьків, особливо у відносно ранньому віці — до 50 років)	При підозрі на спадкову схильність жінка повинна бути направлена на консультацію до фахівця щодо призначення будь-яких статевих гормонів
Мігрень	Підвищення частоти або тяжкості перебігу мігрені під час застосування статевих гормонів (що може бути провісником порушення мозкового кровообігу) може стати обґрунтуванням для негайного припинення застосування препарату
Інші стани, асоційовані з небажаними реакціями з боку судин	Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця і фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак

Симптоми ATE
Жінки повинні бути поінформовані про те, що в разі виникнення симптомів їм слід звернутися за невідкладною медичною допомогою і повідомити медичному працівнику про застосування лікарського засобу Норколут.
Симптомами порушення мозкового кровообігу можуть бути:
— раптові слабкість або оніміння обличчя, ноги або руки, особливо однобічні;
— раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
— раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;
— раптове погіршення зору на одне або обидва ока;
— раптовий сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;
— втрата свідомості або непритомність із судомами або без.
Тимчасовість симптомів свідчить про транзиторну ішемічну атаку (ТІА).
Симптомами інфаркту міокарда (ІМ) можуть бути:
— біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стискання або розпирання у грудях, руці або за грудиною;
— дискомфорт з іррадіацією у спину, нижню щелепу, горло, руку, шлунок;
— відчуття переповнення шлунка, порушення травлення або ядуха;
— посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
— сильна слабкість, тривога або задишка;
— швидке або неритмічне серцебиття.
Пухлини. Описані поодинокі випадки доброякісних пухлин печінки і ще рідше — випадки злоякісних пухлин у пацієнтів, які приймають гормональні речовини, що входять до складу лікарського засобу Норколут. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревних кровотеч, що загрожують життю.
Якщо у жінок, які отримують КПК, виникає сильний біль у верхній частині живота, наявні ознаки збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі, необхідно дослідити печінку на наявність пухлини.
Рак шийки матки. Найважливіший фактор ризику розвитку раку шийки матки — це персистенція папіломавірусної інфекції (HPV). Деякі епідеміологічні дослідження показали, що довготривале застосування КПК може підвищити цей ризик. Проте це твердження все ще має суперечливий характер, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховували супутні фактори, наприклад регулярність скринінгу шийки матки та статеву поведінку, включаючи застосування бар’єрних методів контрацепції.
Рак молочної залози. Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР=1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення застосування КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років виникає рідко, збільшення частоти раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним порівняно із загальним ризиком раку молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Виявлене підвищення ризику може бути зумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які будь-коли приймали КПК, як правило, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КПК.
Злоякісні пухлини можуть бути небезпечними для життя чи призводити до летального наслідку. Слід негайно звернутися до лікаря, якщо вперше з’явився сильний біль у животі.
Інші захворювання. Пацієнткам з цукровим діабетом слід перебувати під ретельним наглядом лікаря.
У поодиноких випадках може виникнути хлоазма, насамперед у жінок із хлоазмою в період вагітності в анамнезі. Жінкам, схильним до появи хлоазми, слід уникати перебування на сонці або під ультрафіолетовими променями під час прийому препарату.
При гострому порушенні зору, екзофтальмі, диплопії або мігрені слід виключити набряк диска зорового нерва або ураження сітківки.
Пацієнткам із депресією в анамнезі слід перебувати під пильним контролем лікарів. Необхідно припинити прийом препарату, якщо депресія прогресуватиме.
Прогестагени можуть спричиняти затримку рідини. З обережністю призначати пацієнткам з епілепсією, при мігрені, БА, серцевій дисфункції.
При застосуванні КПК у жінок із гіпертригліцеридемією або з її наявністю в сімейному анамнезі можливий підвищений ризик розвитку панкреатиту.
Хоча повідомлялося про незначне підвищення АТ у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення спостерігаються рідко. Однак якщо під час прийому КПК розвивається стійка клінічно значуща АГ, лікарю варто відмінити КПК і розпочати лікування АГ. Якщо після антигіпертензивної терапії буде досягнутий нормальний рівень АТ, прийом КПК може бути відновлено, якщо це вважатиметься за доцільне.
Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань у період вагітності та при застосуванні КПК, однак їх взаємозв’язок із застосуванням КПК остаточно не доведений:
– жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом;
– утворення жовчних каменів;
– порфірія;
– системний червоний вовчак;
– гемолітико-уремічний синдром;
– хорея Сиденгама;
– герпес вагітних;
– втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
Екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми спадкового та набутого ангіоневротичного набряку.
Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть потребувати призупинення прийому КПК до нормалізації показників функції печінки. Рецидив холестатичної жовтяниці, яка вперше маніфестувала у період вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів, потребує припинення прийому КПК.
Хвороба Крона та виразковий коліт асоціюються з прийомом КПК.
Медичне обстеження, огляд та консультація лікаря. Перед початком або відновленням лікування препаратом жінці необхідно пройти повне медичне обстеження, у тому числі й гінекологічний огляд: слід врахувати вимоги розділів ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ. Особливу увагу слід приділяти при тривалому застосуванні препарату у таких випадках: серцево-судинні та ниркові захворювання, БА, епілепсія, схильність до тромбозу, гепатит, дисфункція нирок.
Медичний огляд, включаючи обстеження органів таза, слід періодично повторювати під час лікування. Частота та тип цих досліджень залежать від індивідуальних особливостей кожної окремої жінки, але в обов’язковому порядку вони повинні включати вимірювання АТ, дослідження молочних залоз, органів черевної порожнини та тазових органів, а також цитологічне дослідження шийки матки.
Необхідно якомога швидше звернутися до лікаря у таких випадках:
– будь-які зміни у стані здоров’я, особливо зазначені в цій інструкції;
– стиснення у грудній клітці;
– необхідність застосування інших лікарських засобів (див. також ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ);
– тривала іммобілізація або потреба у хірургічному втручанні (у випадку планового хірургічного втручання принаймні за 6 тиж до операції);
– незвично надмірна вагінальна кровотеча.
Причини негайного припинення лікування. Якщо з’явилися можливі ознаки тромбозу, прийом таблеток слід припинити, негайно звернутися за медичною допомогою:
– незвичний кашель;
– відчуття болю і стиснення у грудній клітці, незалежно від того, чи віддається він у ліву руку;
– задишка;
– первинна поява сильного головного болю і мігрені або збільшення частоти незвично сильної мігрені;
– часткова або повна втрата зору або диплопія;
– невиразне мовлення;
– раптові порушення слуху, запаху або смаку;
– запаморочення або втрата свідомості;
– слабкість або оніміння у будь-якій частині тіла;
– сильний біль або набряк ніг.
Необхідно також припинити прийом таблеток і негайно звернутися за медичною допомогою у наступних випадках:
– поява жовтяниці, розвиток гепатиту (неіктеричного);
– тяжкий генералізований набряк;
– високий АТ;
– вагітність.
Необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо наявна будь-яка із зазначених нижче умов або погіршується стан у період застосування препарату. Лікар визначить переваги та ризики початку або продовження застосування лікарського засобу та встановить, чи є потреба у ретельному моніторингу:
– куріння;
– цукровий діабет;
– ожиріння;
– недавній тромбоз/емболія;
– наявність в анамнезі тромбозу (ВТЕ у рідного брата або батька у відносно ранньому віці);
– наявність в анамнезі раку молочної залози;
– наявність в анамнезі або наявність хлоазми (плями жовтувато-коричневої пігментації на шкірі, особливо на обличчі). У разі такої пігментації слід уникати тривалого впливу сонячного випромінювання або ультрафіолетового випромінювання;
– наявність в анамнезі депресії.
Вплив на результати лабораторних тестів. Прийом прогестагенів може впливати на результати деяких лабораторних методів дослідження.
Наявні дані про вплив КПК на результати лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники печінки, щитовидної залози та параметрів згортання крові.
Слід повідомити лікаря або персонал лабораторії про прийом препарату Норколут, оскільки це може вплинути на деякі результати аналізу.
Попередження стосовно допоміжних речовин. Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або мальабсорбцією глюкози чи галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дослідження репродуктивної токсичності засвідчили ризик вірилізації жіночих ембріонів при прийомі високих доз під час розвитку зовнішніх статевих органів. Окрім цього, епідеміологічні дослідження засвідчили, що при прийомі підвищених доз цей ризик є досить значним у людей. Норколут може спричинити вірилізацію жіночих ембріонів, якщо його приймати впродовж періоду соматичної статевої диференціації, що характеризується чутливістю до гормонів (починаючи з 45-го дня вагітності). Окрім зазначеного вище, у результаті досліджень не було отримано інших ознак тератогенного впливу.
При поновленні застосування статевих гормонів слід враховувати підвищений ризик ВТЕ в післяпологовому періоді.
Норколут не можна застосовувати в період вагітності або при підозрі на неї та в період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не відзначено впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Діагнози, при яких застосовують Норколут