таблетки Стопмігрен застосовують лише при чітко встановленому діагнозі мігрені.
Стопмігрен не застосовують для лікування у разі геміплегічної, базилярної та офтальмоплегічної мігрені.
До початку прийому суматриптану слід виключити наявність іншої серйозної неврологічної патології (наприклад інсульту чи минущого порушення мозкового кровообігу), якщо у пацієнтів наявні нетипові симптоми або їм не встановлено відповідного діагнозу для застосування суматриптану.
Застосування суматриптану у деяких пацієнтів спричиняє такі транзиторні симптоми, як біль, відчуття стиснення у грудях, що можуть мати інтенсивний характер і поширюватися на гортань та глотку (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Якщо такі симптоми вказують на ІХС, слід провести відповідне кардіологічне обстеження.
Суматриптан не можна призначати пацієнтам з підозрою на захворювання серця без попереднього обстеження для виявлення серцево-судинної патології. До цих пацієнтів належать жінки в постменопаузальний період, чоловіки віком від 40 років і пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС. Однак таке обстеження не завжди може виявити наявність хвороби серця, тому в поодиноких випадках у пацієнтів із недіагностованою хворобою серця виникають тяжкі кардіологічні ускладнення. З обережністю Стопмігрен слід призначати пацієнтам, які перебувають під спостереженням з приводу АГ, оскільки у невеликої кількості пацієнтів може спостерігатись транзиторне підвищення рівня АТ та периферичного судинного опору.
Описано поодинокі випадки виникнення у пацієнтів серотонінового синдрому (включаючи змінений психічний стан, вісцеральну нестабільність, нейром’язові порушення) після прийому селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (SSRI) та суматриптану. Є повідомлення про розвиток серотонінового синдрому при одночасному застосуванні триптанів та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI). Якщо одночасне застосування Стопмігрену та SSRI/SNRI є клінічно виправданим, бажано провести попереднє обстеження пацієнтів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Не рекомендується одночасно застосовувати суматриптан із будь-яким триптан/5НТ₁-агоністом.
Стопмігрен слід призначати обережно пацієнтам зі значним порушенням всмоктування, метаболізму або виведення лікарських засобів, наприклад при нирковій та печінковій недостатності (індекс Чайльда — П’ю А або В).
Стопмігрен слід призначати з обережністю пацієнтам із судомами в анамнезі або з факторами ризику, які знижують поріг судомної готовності.
У пацієнтів із гіперчутливістю до сульфаніламідів після застосування Стопмігрену можуть спостерігатися алергічні реакції в діапазоні від шкірної гіперчутливості до анафілаксії. Наявність перехресної чутливості обмежена, проте слід дотримуватись обережності, призначаючи лікарський засіб цим пацієнтам.
Рекомендовані дози Стопмігрену не можна перевищувати.
Інтенсивне лікування у разі гострих нападів мігрені асоціюється із загостренням головного болю (головний біль, зумовлений інтенсивним лікуванням) у чутливих пацієнтів. Можливо, буде необхідно припинити лікування.
Побічні реакції можуть виникати частіше під час поєднаного застосування триптанів та препаратів з трав, що містять звіробій (Hypericum perforatum).
Тривале застосування будь-яких типів знеболювальних засобів може посилити головний біль. У разі виникнення такої ситуації або при її загрозі слід проконсультуватися з лікарем та припинити лікування. У пацієнтів, у яких часто або щоденно виникає головний біль внаслідок регулярного застосування лікарських засобів проти головного болю, може бути встановлений діагноз головного болю внаслідок зловживання знеболювальними засобами.
Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнти з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактози чи синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати лікарський засіб.
У зв’язку зі вмістом у складі лікарського засобу барвника «жовтий захід» FCF (Е110) можливі алергічні реакції.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Слід зважити очікувану користь для жінки і ризик для плода.
Показано, що після підшкірного введення суматриптан екскретується у грудне молоко. Вплив на немовля можна мінімізувати, уникаючи годування грудьми протягом 12 год після прийому лікарського засобу.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Сонливість може стати наслідком як мігрені, так і її лікування Стопмігреном, тому слід уникати керування транспортними засобами чи роботи з іншими механізмами.

Діагнози, при яких застосовують Стопмігрен