фармакодинамічні властивості. α-ліпоєва кислота є вітамінно-подібним агентом.
Гіперглікемія, викликана цукровим діабетом, призводить до накопичення глюкози в білках матриксу кровоносних судин та утворення так званих «прогресивних кінцевих продуктів глікозилювання». Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії. підвищеного продукування вільних радикалів кисню, які пошкоджують периферичний нерв.
У дослідженнях на щурів α-ліпоєва кислота знижувала утворення кінцевих продуктів глікозилювання, покращувала ендоневральний кровотік, збільшувала фізіологічний рівень глутатіону, і виявляла антиоксидантний єффект на вільні радикали кисню в діабетичному нерві. Ефекти, що спостерігаються в експериментальній моделі, показують, що функціональність периферичних нервів може бути поліпшена за допомогою α-ліпоєвої кислоти. Це також стосується сенсорних порушень при діабетичній поліневропатії, яка характеризується дизестезією, біллю, онімінням та іншими проявами.
На додаток до попередніх клінічних висновків у симптоматичному лікуванні діабетичної полінейропатії α-ліпоєвою кислотою в багатоцентровому, плацебо-контрольованому дослідженні 1995 року виявлено сприятливі ефекти α—ліпоєвої кислоти на досліджувані симптоми печіння, парестезії, оніміння та болю.
Фармакокінетичні властивості. α-ліпоєва кислота піддається ефекту першого проходження в печінці. Існують значні міжіндивідуальні варіації в системній доступності α-ліпоєвої кислоти. Шляхом окислення та кон’югації α-ліпоєва кислота біотрансформується та переважно елімінується ренальним шляхом.
Т_½ з плазми крові α-ліпоєвої кислоти у людини становить близько 25 хв, а загальний плазмовий кліренс становить 10-15 мл/хв/кг. Наприкінці 30-хвилинної інфузії 600 мг виявляють рівні в плазмі крові приблизно 20 мкг/мл.
in vitro α-ліпоєва кислота реагує з комплексами іонів металів (наприклад, з цисплатином). α-ліпоєва кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки з молекулами цукру.

Аналоги Тіоктацид® 600 HR