Оскільки застосування тригексифенідилу може, в деяких випадках, призначатися на невизначено тривалий термін, пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом впродовж всього періоду застосування.

Слід пам'ятати, що при різкій відміні, різкому зниженні дози препарату можливе загострення симптомів паркінсонізму, розвиток потенційно летального нейролептичного злоякісного синдрому [гіперпірексія, м'язова ригідність, зміна психічного статусу, прояви вегетативної дисфункції (коливання артеріального тиску, діафорез, тахікардія, серцева аритмія)]. Тому, за винятком випадків відміни за життєвими показаннями, різкого припинення застосування препарату слід уникати.

Необхідно пам'ятати, що у пацієнта до препарату може виникати медикаментозна залежність, що тригексифенідил може бути предметом зловживання через його ейфоричні та/або галюциногенні властивості, зазвичай при прийомі в дозах, вищих за рекомендовані.

До початку прийому тригексифенідилу пацієнтам бажано провести гоніоскопію та надалі впродовж лікування препаратом ретельно контролювати внутрішньоочний тиск, оскільки застосування антихолінергічних препаратів може викликати розвиток закритокутової глаукоми, підвищення внутрішньоочного тиску та сліпоту. Якщо під час терапії виникає нечіткість зору, слід обов'язково розглянути можливість діагнозу закритокутової глаукоми.

Оскільки антихолінергічні препарати можуть спричиняти такі психічні симптоми, як сплутаність свідомості, марення і галюцинації, тригексифенідил слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам похилого віку. Для пацієнтів віком від 60 років підбір дози потрібно здійснювати особливо ретельно (існує великий ризик підвищеної чутливості та розвитку побічних реакцій). Застосування удвічі меншої дози зазвичай є достатнім для одержання очікуваного ефекту.

Тригексифенідил може спровокувати або посилити симптоми пізньої дискінезії, тому не рекомендується його застосовувати пацієнтам з пізньою дискінезією, якщо вони не мають супутньої хвороби Паркінсона.

Застосування тригексифенідилу було пов'язане з клінічним погіршенням перебігу міастенії, тому застосування препарату слід уникати або застосовувати з великою обережністю пацієнтам з міастенією.

Тригексифенідил також слід з обережністю призначати:

при необхідності одночасного застосування з іншими холінолітичними препаратами; слід уникати поєднання двох антихолінергічних протипаркінсонічних препаратів, оскільки це може призвести до збільшення побічних ефектів без збільшення терапевтичної ефективності;
пацієнтам із психоневрологічними захворюваннями, вегетативною нейропатією (можливе посилення симптомів захворювання);
при гіпертрофії передміхурової залози без порушення відтоку сечі;
при захворюваннях, які можуть ускладнюватися тахікардією, в тому числі при артеріальній гіпертензії, захворюваннях серця, атеросклерозі, гіпертиреозі;
при підвищеній температурі навколишнього середовища, в тому числі на робочому місті (ризик теплового удару внаслідок пригнічення активності потових залоз); при гіпертермії, особливо в осіб літнього віку, ослаблених пацієнтів − можливе посилення гіпертермії;
при виражених порушеннях функції печінки, тяжких захворюваннях нирок (ризик розвитку побічних ефектів внаслідок зниження виведення препарату);
хворим на хронічний алкоголізм.

При тривалому лікуванні інтенсивність небажаних реакцій, зумовлених антихолінергічною активністю тригексифенідилу, значно зменшується.

Пацієнтам з порушеннями толерантності до вуглеводів, такими як вроджена галактоземія, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, лактазна недостатність, не показане застосування препарату через вміст у ньому лактози.

Не слід перевищувати рекомендовані дози препарату. При застосуванні препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв.

Аналоги Циклодол