Ромашка (Matricaria) ― одна з найдавніших лікарських трав, відомих людству. Належить до родини складноцвітих. Сухі квіти ромашки містять багато терпеноїдів і флавоноїдів, що характеризують її лікарські властивості. Препарати з квіток ромашки зазвичай застосовуються при багатьох захворюваннях, таких як сінна лихоманка, запалення різної локалізації, м’язові спазми, порушення менструального циклу, безсоння, рани, парези, садна, порушення з боку ШКТ, ревматичний біль і геморой. Ефірні олії ромашки широко використовуються в косметиці й ароматерапії. На основі ромашки було розроблено багато різних препаратів (Srivastava J.K. et al., 2010).

Активні компоненти квіток ромашки

У ромашці містяться різні класи біологічно активних речовин, які виявили та виділили з її квіток, і сьогодні вони входять до складу лікарських засобів і косметики (Der M.A., Liberti L., 1988). Рослина містить 0,24–1,9% ефірної олії, що складається з безлічі її фракцій. При впливі парової дистиляції колір олії в свіжому вигляді варіює від яскраво-блакитного до темно-зеленого, але в результаті зберігання стає темно-жовтим. Незважаючи на зміну кольору олії з часом, вона не втрачає своїх активних властивостей. У квітках ромашки було ідентифіковано близько 120 вторинних метаболітів, у тому числі 28 терпеноїдів і 36 флавоноїдів (Mann C., Staba E.J., 1986; McKay D.L., Blumberg J.B., 2000). Основними компонентами ефірної олії, яку одержали з квіток ромашки, є терпеноїд α-бісаболол і азулен, включаючи похідні хамазулену і ацетилену. Хамазулен і бісаболол дуже нестабільні й найкраще зберігаються в спиртовій настоянці. Інші основні складові квітів включають кілька фенольних сполук, у першу чергу флавоноїди апігенін, кверцетин, патулетин у вигляді глікозидів і різних ацетильованих похідних. Серед флавоноїдів апігенін є найбільш перспективною сполукою. У вільному стані апігенін існує в дуже невеликій кількості, переважно у вигляді різних глікозидів (Redaelli C. et al., 1981; Avallone R. et al., 2000; Babenko N.A., Shakhova E.G., 2006).
Активні речовини зазвичай екстрагують із сухих квіток ромашки. Як екстрагенти виступають вода, етанол, таким чином, відповідні екстракти відомі як водні та спиртові. Оптимальний екстракт ромашки містить близько 50% спирту. Зазвичай стандартизовані екстракти містять 1,2% апігеніну, який є однією з найбільш ефективних біологічно активних речовин. Водні ж екстракти зазвичай містять досить низькі концентрації вільного апігеніну, але високі рівні апігенін-7-O-глікозиду (Hamon N., 1989; Carnat A. et al., 2004). Відвар з квіток ромашки ― один з найпопулярніших трав’яних відварів у світі. Відомо також, що він рекомендується для усунення аногенітального запалення (застосовується в якості розчину для ванн) (Kyokong O. et al., 2002). Настій ромашки застосовують як засіб для полоскання при запаленні слизових оболонок рота і горла (Fidler P. et al., 1996; Mazokopakis E.E. et al., 2005). Вдихання ефірних олій, отриманих з квіток ромашки, рекомендується для усунення тривоги, загальної депресії. Олія ромашки є популярним компонентом ароматерапії (Wilkinson S. et al., 1999; Anderson C. et al., 2000), широко використовується в косметичних засобах і чинить заспокійливу і пом’якшувальну дію на шкіру, доглядає за волоссям (Thornfeldt C., 2005; Scala G., 2006).

Ромашки квітки ― широкий спектр застосування

Традиційно ромашку століттями застосовували як протизапальний, антиоксидантний, легкий в’яжучий лікарський засіб (Weiss R.F., 1988). Зазвичай її застосовують для лікування ран, виразок, екземи, подагри, запалень шкіри і слизових оболонок (бактеріальних інфекцій), запалень порожнини рота і ясен, забитих місць, опіків, виразок, невралгії, ішіасу, ревматичного болю, геморою, маститу та інших захворювань (Rombi M., 1993; Awang Dennis V.C., 2006). Також є інформація про застосування її для лікування попрілостей, тріщин на сосках, вітряної віспи, вушних і очних інфекцій, включаючи закупорку слізних проток, кон’юнктивіт (Martens D., 1995). Ромашку у формі настою/водного екстракту часто застосовують у якості м’якого седативного засобу для зменшення вираженості занепокоєння, у терапії нічних кошмарів, безсоння й інших проблем зі сном (Forster H.B. et al., 1980). Ромашку використовують як травний релаксант, а також для лікування різних шлунково-кишкових розладів, включаючи метеоризм, діарею, анорексію, при нудоті, блюванні, спазмах шлунка (Sakai H., Misawa M., 2005; Crotteau C.A. et al., 2006). Ромашка також застосовується для полегшення симптомів кольок, хибного крупу і лихоманки у дітей (Peña D. et al., 2006). Вона застосовується як еменагог ― провокує менструальну кровотечу, а також у терапії нерегулярних менструальних циклів, хворобливій менструації. Екстракт також ефективний при артриті, болю в спині, пролежнях.

Протизапальні властивості квіток ромашки

Квітки ромашки містять 1–2% летучих речовин ефірних олій, включаючи альфа-бісаболол, оксиди альфа-бісабололу A, B, матрицин (зазвичай при нагріванні перетворюється на хамазулен) та інші флавоноїди, що мають протизапальні властивості) (Lemberkovics E. et al., 1998; Carnat A. et al., 2004; Sakai H., Misawa M., 2005; Peña D. et al., 2006). У результаті дослідження, проведеного на здорових добровольцях, було зафіксовано, що при нанесенні екстракту ромашки на шкіру флавоноїди й ефірні олії, що входять до її складу, проникають у більш глибокі шари шкіри (Merfort I. et al., 1994). Ця властивість важлива для протизапальних препаратів для зовнішнього застосування. Один із проявів протизапальних властивостей ― інгібування LPS-індукованого вивільнення простагландину Е2 і ослаблення активності ферменту ЦОГ-2 без впливу на ЦОГ-1 (конститутивна форма) (Srivastava J.K. et al., 2009).

Протиракова активність квіток ромашки

Більшість оцінок інгібування росту пухлини ромашкою включають дослідження з флавоноїдом апігеніном, який є одним з біологічно активних компонентів ромашки. Результати доклінічних досліджень на моделях раку шкіри, передміхурової залози, молочної залози і яєчників продемонстрували багатообіцяючі ефекти пригнічення росту пухлинних клітин (Birt D.F. et al., 1997; Way T.D. et al., 2004; Patel D. et al., 2007). В одному з досліджень було зафіксовано, що екстракти ромашки виявляють мінімальний інгібуючий ефект на зростання нормальних клітин людини, але значно знижують життєздатність різних ліній ракових клітин (Srivastava J.K., Gupta S., 2007). Була протестована ефективність нового зразка TBS-101, це суміш 7 стандартизованих рослинних екстрактів, включаючи ромашку. У результаті дійшли висновків, що новий зразок має хороший профіль безпеки зі значною протираковою активністю проти андрогенрезистентних клітин PC-3 раку передміхурової залози людини як в умовах in vitro, так і in vivo (Evans S. et al., 2009).

Екзема. Квітки ромашки?

Було встановлено, що зовнішнє застосування ромашки, що входить до складу препаратів для місцевого застосування, є помірно ефективним при лікуванні атопічного дерматиту (Nissen H.P. et al., 1988). Його ефективність була вищою на 60% порівняно з 0,25% гідрокортизоновим кремом (Albring M. et al., 1983). Однак необхідні подальші дослідження для оцінки ефективності та безпеки препаратів ромашки в терапії атопічного дерматиту.

Квітки ромашки в терапії захворювань ШКТ

Препарати на основі ромашки традиційно застосовуються при численних шлунково-кишкових захворюваннях, включаючи розлади травлення, коліки, метеоризм, вони виявляють противиразковий ефект (Kroll U., Cordes C., 2006). В одному з досліджень було встановлено, що препарат на основі квіток ромашки не тільки знижував кислотність шлунка так само ефективно, як і антацид (препарат порівняння), але й був більш ефективним у пригніченні вторинної гіперсекреції соляної кислоти (Khayyal M.T., 2006).

Сон. І знову квітки ромашки?

Традиційно квітки ромашки у вигляді відварів застосовувалися для лікування безсоння і як седативний препарат. Препарати на основі квіток ромашки розглядаються як м’який транквілізатор і індуктор сну. Їх седативні ефекти можуть бути обумовлені флавоноїдом апігеніном, який зв’язується з бензодіазепіновими рецепторами в головному мозку (Avallone R. et al., 1996). У результаті доклінічних досліджень було зафіксовано його (апігеніну) антиконвульсантну і депресантну дію на ЦНС. В іншому дослідженні вдихання парів олії ромашки зменшувало викликане стресом підвищення рівня адренокортикотропного гормону в плазмі крові (АКТГ). Діазепам, що вводиться у поєднанні з парами ефірної олії ромашки, ще більше знижував рівні АКТГ, у той час як флумазеніл, антагоніст бензодіазепіну, блокував дію парів ефірної олії ромашки на АКТГ (Srivastava J.K. et al., 2010).

Загоєння ран. Квітки ромашки

Ефективність місцевого застосування препарату на основі ромашки для поліпшення/прискорення загоєння ран була оцінена в подвійному сліпому дослідженні на пацієнтах, які перенесли дермабразію татуювань. Протягом дослідження відмічали його позитивний вплив на прискорення епітелізації ран (Glowania H.J. et al., 1987). Також оцінювали антимікробну активність екстракту квіток ромашки проти різних патогенних мікроорганізмів. У випробуваної групи на 15-й день спостерігалося зменшення площі рани порівняно з групою контролю (61% проти 48%), у досліджуваній групі зафіксована більш швидка епітелізація і значно більш висока міцність рубцевої тканини (Nayak B.S. et al., 2007). У результаті дослідження було встановлено, що препарати на основі ромашки викликають повне загоєння ран швидше, ніж кортикостероїди (Martins M.D. et al., 2009). Проте необхідні подальші дослідження щодо того, як можна буде доповнити їх клінічне застосування.

Висновки

Квітки ромашка застосовувалися в якості рослинного лікарського засобу з давніх часів, залишаються популярними сьогодні і, ймовірно, продовжать застосовуватися в майбутньому, тому що в її складі виявлено різні біоактивні фітохімічні речовини, які можуть чинити широкий спектр терапевтичної дії. Діючі речовини, що входять до складу квіток ромашки, зумовлюють позитивний вплив на серцево-судинну систему, стимулюють імунну систему і забезпечують деякий захист від раку. Однак окремі терапевтичні напрямки застосування квіток ромашки потребують додаткових досліджень і клінічних підтверджень, що сприятиме застосуванню препаратів на основі квіток ромашки в якості перспективного терапевтичного засобу (Srivastava J.K. et al., 2010).

Популярність лікарських засобів рослинного походження. Квітки ромашки

Діагнози, при яких застосовують Ромашки квітки