Тільки для місцевого застосування! Зафіксовані рідкі смертельні випадки як результат серйозних реакцій на сульфаніламіди, включаючи синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, блискавичний некроз печінки, агранулоцитоз, апластичну анемію та інші патологічні зміни крові.

Сенсибілізація може проявлятися, коли сульфаніламіди призначені повторно, незалежно від шляху введення. Реакції гіперчутливості були зареєстровані у осіб без наявної в анамнезі гіперчутливості до сульфаніламідів. При перших ознаках гіперчутливості, шкірної висипки або інших серйозних реакцій, необхідно припинити використання цього лікарського засобу.

Тривале застосування місцевих антибактеріальних засобів може призвести до надмірного росту патогенних мікроорганізмів, в тому числі грибів, а також до розвитку нечутливості бактерій до сульфаніламідів. Ефективність сульфаніламідів зменшується при наявності високих концентрацій параамінобензойної кислоти в гнійному ексудаті.

Сенсибілізація може проявлятися при повторному призначенні сульфаніламідів або як результат перехресної чутливості між різними сульфаніламідами.

При перших ознаках підвищеної чутливості, збільшенні гнійних виділень або посиленні запалення чи болю пацієнт повинен припинити застосування препарату і звернутися до лікаря.

Пацієнти з підвищеною чутливістю до фуросеміду, тіазидних діуретиків (гідрохлоротіазид), похідних сульфонілсечовини (глібенкламід), інгібіторів карбоангідрази (діакарб) можуть мати підвищену чутливість до «Сульфацилу натрію».

Під час лікування препаратом бажано утриматися від носіння контактних лінз. Інакше перед застосуванням препарату контактні лінзи слід зняти та одягнути їх знову не раніше ніж через 15 хвилин від моменту закапування препарату.

Діагнози, при яких застосовують СУЛЬФАЦЕТАМІД