Побічні дії зазвичай слабовиражені і скороминущі, зникають після припинення застосування препарату або зниження його дози. Вони не обов'язково пов'язана з рівнем препарату в крові або його дозою. Часто буває важко відрізнити побічні дії препарату від реакцій, що спостерігаються при депресії, таких як загальна слабкість, порушення сну, відчуття тривоги, запор, сухість у роті. Людіоміл необхідно відмінити у разі розвитку серйозних побічних явищ, наприклад, з боку нервової системи або психічної сфери.

Особи похилого віку особливо чутливі до антихолінергічних ефектів Людіомілу, а також до його впливів на нервову, серцево-судинну системи та психічну сферу. У хворих похилого віку здатність метаболізувати та виводити лікарські засоби може бути знижена, внаслідок чого підвищується ризик збільшення рівнів препарату в крові при застосуванні майже терапевтичних доз.

розташовані по черзі за частотою — спочатку найчастіші, використовуючи наступні позначення: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100, < 1/10); нечасті (≥ 1/1 000, < 1/100); рідкі (≥ 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідкі(< 1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.

Інфекції та інвазії
Дуже рідкі:	Зубний карієс
Гематологічні порушення та порушення в лімфатичній системі
Дуже рідкі:	Лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія
Ендокринні порушення
Дуже рідкі:	Невідповідні виділення антидіуретичного гормону
Порушення метаболізму та харчування
Часті:	Посилений апетит
Психічні порушення
Часті:	Неспокій, тривожність, збудження, манія, гіпоманія, порушення лібідо, агресія, порушення сну, безсоння, нічні кошмари, депресія
Рідкі:	Марення, сплутана свідомість, галюцинації (особливо у пацієнтів похилого віку), нервовість
Дуже рідкі:	Активізація психотичних симптомів, деперсоналізація, підвищений ризик розвітку суїцидальної поведінки, суїцидальної мотивації, суїциду у молодих людей, віком до 25 років на початку лікування антидепресантами
Порушення з боку нервової системи
Дуже часті:	Сонливість, запаморочення, головний біль, тремор, міоклонія
Часті:	Седативні дії, порушення пам'яті, порушення уваги, парестезія, дизартрія
Рідкі:	Судоми, акатизія, атаксія
Дуже рідкі:	Дискінезія, порушення координації, втрата свідомості, дисгезія, синкопе
Порушення з боку органів зору
Часті: Дуже рідкі:	Нечіткий зір, порушення зорової акомодації Розвиток глаукоми
Порушення слухового апарату та лабіринту
Дуже рідкі:	Дзвін у вухах
Порушення з боку серця
Часті:	Синусна тахікардія, посилене серцебиття
Рідкі:	Аритмія
Дуже рідкі:	Порушення провідності (наприклад, розширення QRS-комплексу, блокада ніжок пучка Гиса, зміна PQ-інтервалу), подовження інтервалу QT, шлуночковава фібриляція, поліморфна шлуночкові тахікардія
Судинні порушення
Часті:	Припливи крові, ортостатична гіпотензія
Дуже рідкі:	Пурпура
Респіраторні, торокальні та середостінні порушення
Дуже рідкі:	Алергічний альвеоліт (з або без еозинофілії), бронхоспазм, застій у носі, інтерстиціальні захворювання легень
Шлунково-кишкові порушення
Дуже часті:	Сухість у роті
Часті:	Нудота, блювання, абдомінальні порушення, запор
Рідкі:	Діарея
Дуже рідкі:	Стоматит
Гепатобіліарні порушення
Дуже рідкі:	Гепатит (з або без жовтухи)
Порушення шкіри та підшкірних тканин
Часті:	Дерматит, алергічні реакції, висипання, кропив'янка, реакція світлочутливості, посилене потовиділення
Дуже рідкі:	Свербіж, шкірний васкуліт, алопеція, мультиформна еритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла)
Порушення м'язово-скелетної, з'єднувальної тканини та кісток
Часті:	М'язова слабкість
Ниркові та сечові розлади
Часті:	Порушення сечовиділення
Дуже рідкі:	Затримка сечі
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
Часті:	Порушення ерекції
Дуже рідкі:	Гіпертрофія молочних залоз, галакторея
Загальні порушення та реакції в місці введення
Дуже часті:	Втомлюваність
Часті:	Пропасниця
Дуже рідкі:	Набряк (місцевий та генералізований)
Дані досліджень
Часті:	Збільшення ваги, порушення в електрокардіограмі (наприклад, зміна хвиль ST та T)
Рідкі:	Збільшення артеріального тиску, порушення функціонального тесту печії
Дуже рідкі:	Порушення електроенцефалограми
Поранення, отруєння та ускладнення від процедур
Дуже рідкі:	Падіння

Симптоми відміни.

Хоча вони не вказують на залежність, але після різкої відміни лікарського засобу або зниження дози іноді з'являються слідуючи симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, безсоння, головний біль, нервозність, тривожність, посилення депресії або знову поява депресивного настою. Тому слід уникати різкої відміни або різкого зниження дози лікарського засобу, при відміні слід враховувати можливість появи цих симптомів.

Передозування

При передозуванні Людіомілу розвиваються такі ж симптоми та скарги, що й при передозуванні трициклічних антидепресантів. Основними ускладненнями є порушення з боку діяльності серця та неврологічні розлади. У дітей випадковий прийом препарату внутрішньо може призвести до летального кінця незалежно від дози.

Симптоми, звичайно, проявляються протягом 4 годин після застосування і досягають максимальної величини через 24 години. Внаслідок повільного всмоктування (антихолінергічна дія препарату), тривалого періоду напіввиведення гепатоентеральної рециркуляції мапротиліну ризик для життя пацієнта зберігається протягом 4–6 днів.

Можливі такі симптоми:

З боку ЦНС: сонливість, ступор, кома, атаксія, неспокій, збудливість, посилення рефлексів, ригідність м'язів, хореоатетозні рухи, судоми.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмії, порушення внутрішньосерцевої провідності, шок, серцева недостатність, дуже рідко — зупинка серця.

Крім того, можливі пригнічення дихання, ціаноз, блювання, пропасниця, мідріаз, пітливість, олігурія, анурія.

Лікування. Специфічного антидоту немає, лікування в симптоматичне та підтримуюче. Пацієнти, у яких спостерігаються симптоми передозування Людіомілу, особливо діти, повинні бути госпіталізовані і перебувати під пильним медичним спостереженням не менше 72 годин.

Необхідно якнайшвидше провести промивання шлунка або, якщо пацієнт при свідомості, викликати блювання. Якщо пацієнт непритомний, перед початком промивання шлунка слід провести інтубацію трахеї; блювання у цьому випадку викликати заборонено. Вказані заходи рекомендовано проводити, якщо від початку передозування пройшло не більше 12 годин, оскільки антихолінергічна дія препарату може сповільнити його всмоктування. Для сповільнення всмоктування мапротиліну можна застосовувати активоване вугілля.

Лікування полягає в сучасних методах інтенсивної терапії з постійним моніторуванням функцій серця, газового складу та електролітів крові. У разі необхідності застосовують протисудомну терапію, штучну вентиляцію легенів та інші методи реанімації. З моменту появи інформації про те, що фізостигмін може викликати виражену брадикардію, асистолію та судомні напади, його застосування у разі передозування Людіомілу не рекомендоване. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз неефективні, оскільки концентрації мапротиліну в плазмі крові незначні.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

У дослідженнях на тваринах було виявлено, що Людіоміл не має тератогенної або мутагенної дії, не призводить до порушень фертильності або уражень плоду. Однак безпечність застосування препарату для лікування жінок у період вагітності поки що не встановлена. Є окремі повідомлення про можливий зв'язок між побічною дією на плід людини і застосуванням Людіомілу. Людіоміл не слід призначати в період вагітності, за винятком тих випадків, коли очікуваний лікувальний ефект відносно матері перевищує ризик для плода.

З метою запобігання розвитку у новонародженого таких симптомів, як задишка, летаргія, збудливість, тахікардія, гіпотензія, судоми, гіпотермія, Людіоміл слід відмінити хоча б за

7 тижнів до очікуваного дня пологів (за умови, що це дозволяє стан пацієнтки).

Мапротилін проникає у грудне молоко. Після застосування Людіомілу в добовій дозі 150 мг протягом 5 днів концентрація мапротиліну в грудному молоці перевищує концентрацію в плазмі крові в 1,3–1,5 разу. Хоча в опублікованих повідомленнях вказується, що Людіоміл не призводить до розвитку побічних явищ у новонароджених, у період годування груддю слід припинити або прийом препарату, або годування груддю.

Діти.

У дітей та підлітків (у віці молодше 18 років): ефективність застосування Людіомілу не встановлена, тому його застосовувати в цій віковій групі не рекомендується

Аналоги Людіоміл®