фармакодинаміка. Основні діючі речовини лікарського засобу — натрієві солі хондроїтину сульфату А та С (середня молекулярна маса 11 000 Да). Хондроїтину сульфат натрію — високомолекулярний мукополісахарид. Він є основним компонентом протеогліканів, які разом з колагеновими волокнами утворюють хрящовий матрикс.
Препарат гальмує процес дегенерації та стимулює регенерацію хрящової тканини, чинить хондропротекторну, протизапальну, анальгезивну дію. Замінює хондроїтину сульфат суглобного хряща, катаболізований патологічним процесом. Пригнічує активність ензимів, що викликають деградацію суглобного хряща: інгібує металопротеїнази, а саме лейкоцитарну еластазу. Знижує активність гіалуронідази. Частково блокує викид вільних кисневих радикалів; сприяє блокуванню хемотаксису, антигенних детермінант. Стимулює вироблення хондроцитами протеогліканів. Впливає на фосфорно-кальцієвий обмін у хрящовій тканині. Дає змогу відновити механічну та еластичну цілісність хрящового матрикса. Протизапальний та анальгезивний ефекти досягаються завдяки зниженню викиду у синовіальну рідину медіаторів запалення та больових факторів через синовіоцити та макрофаги синовіальної оболонки, а також внаслідок пригнічення секреції лейкотрієну В та простагландину Е.
Застосування препарату сприяє відновленню суглобової сумки та хрящових поверхонь суглобів, запобігає стисненню сполучної тканини, виконує роль мастила суглобових поверхонь, нормалізує продукцію суглобової рідини, поліпшує рухливість суглобів, сприяє зниженню інтенсивності болю, поліпшує якість життя.
Препарат сповільнює резорбцію кісткової тканини та зменшує втрати кальцію, прискорює процеси відновлення кісткової тканини.
Фармакокінетика. Після в/м введення хондроїтину сульфат проникає у синовіальну рідину. C_max у синовіальній рідині досягається через 4–5 год після ін’єкції. Виводиться з організму впродовж 24 год. Елімінується переважно нирками.

Діагнози, при яких застосовують Хондросат