Фармакодинаміка.

Папалор є препаратом рослинного походження, містить екстракт з коренів південно-африканської рослини пеларгонії очиткової (Pelargonium sidoides). Препарат чинить виражену противірусну, антибактеріальну, імуномодулюючу, муколітичну, цитопротекторну дію, ефективний на всіх стадіях патогенезу гострих респіраторно-вірусних інфекцій, а також запобігає прогресуванню і розвитку ускладнень. Клінічна ефективність фітоекстракту зумовлена дією основних компонентів, що входять до його складу: флавоноїди (кверцетин, галокатехін, кемпферол та ін.); кумарини (умкалін, скополін, скополетин та ін.), а також фенолокислоти (галова кислота та ін.).

Антибактеріальна активність препарату проявляється відносно різних грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, beta-hemolytic Streptococcus) і грамнегативних (Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae) бактерій.

Вплив на неспецифічну імунну відповідь полягає в стимуляції фагоцитарної активності макрофагів та вивільненні з них NO, підвищенні експресії CD11b-адгезії молекул на поверхні нейтрофілів, інгібуванні лейкоцитарного хемотаксису. Це свідчить про імуномодулюючі властивості препарату.

Препарат сприяє активізації механізмів очищення дихальних шляхів, що поліпшує виведення в'язкого слизу й усуває умови для розмноження хвороботворних бактерій.

Крім того, фенолокислоти стимулюють ендогенну систему противірусного захисту, сприяють синтезу протизапальних інтерлейкінів, інтерферону, захищають клітини від ураження при інфекціях, виявляючи тим самим позитивний вплив на процес лікування.

Фармакокінетика.

Папалор являє собою складну суміш численних компонентів, що у своїй сукупності вважаються активною речовиною. Дані про фармакокінетику відсутні.

Діагнози, при яких застосовують Папалор