лікування слід розпочинати та продовжувати під контролем лікаря, який має досвід діагностики хвороби Альцгеймера і лікування таких пацієнтів. Захворювання необхідно діагностувати відповідно до загальноприйнятих рекомендацій (наприклад DSM, IV, ICD 10 — Міжнародна класифікація хвороб, 10-й випуск). Терапію донепезилом можна розпочинати тільки в тому випадку, якщо є людина, яка доглядає за хворим і буде постійно контролювати прийом таблеток пацієнтом. Підтримувальну терапію необхідно продовжувати, поки у пацієнта зберігається терапевтичний ефект. У зв’язку із цим слід регулярно оцінювати клінічний ефект донепезилу. Якщо терапевтичний ефект не спостерігається, слід розглянути можливість припинення застосування препарату. Індивідуальну відповідь на донепезил передбачити неможливо. Ефективність донепезилу у пацієнтів з тяжкою хворобою Альцгеймера з іншими типами деменції та іншими типами порушення пам’яті (наприклад вікове зниження когнітивної функції) не вивчалися.
Анестезія
Як інгібітор холінестерази Алзепіл здатний посилити сукцинілхолінову міорелаксацію під час наркозу.
Серцево-судинні порушення
Завдяки фармакологічній дії інгібітори холінестерази можуть виявляти ваготонічні ефекти на ЧСС (наприклад спричиняти брадикардію). Можливість подібних порушень має особливе значення у хворих із синдромом слабкості синусового вузла або іншими порушеннями надшлуночкової провідності серця (наприклад при синоатріальній або AV-блокаді).
Повідомлялося про запаморочення та судомні напади. При обстеженні таких пацієнтів слід враховувати можливість появи серцевої блокади або довгих пауз у синусовому ритмі.
Шлунково-кишкові порушення
Необхідно пильно спостерігати за хворими, у яких є ризик розвитку виразки, наприклад, за пацієнтами з виразковою хворобою в анамнезі або хворими, які одержують НПЗП. Однак у клінічних дослідженнях донепезилу порівняно з плацебо не було виявлено підвищення частоти утворювання пептичних виразок або шлунково-кишкових кровотеч.
Захворювання органів сечостатевої системи
Холіноміметики можуть спричинити порушення відтоку сечі із сечового міхура, хоча цей ефект не відмічали в клінічних дослідженнях донепезилу.
Неврологічні стани
Вважають, що холіноміметики деякою мірою можуть спричиняти генералізовані судоми. Однак судомна активність може бути також проявом хвороби Альцгеймера. Холіноміметики можуть посилити або спричинити екстрапірамідні симптоми.
Порушення функції легенів
Інгібітори холінестерази слід призначати з обережністю хворим на БА або з обструктивними захворюваннями легень в анамнезі.
Слід уникати одночасного застосування Алзепілу з іншими інгібіторами ацетилхолінестерази, агоністами або антагоністами холінергічної системи.
Тяжка печінкова недостатність
Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.
Летальність у клінічних дослідженнях із судинною деменцією
За участю пацієнтів, які відповідають критеріям NINDS-AIREN для вірогідної або можливої судинної деменції, було проведено 3 клінічних дослідження тривалістю по 6 міс. Критерії NINDS-AIREN були розроблені для виявлення хворих, у яких деменція може бути спричинена винятково судинними причинами, і для виключення пацієнтів із хворобою Альцгеймера. У першому дослідженні частота летальних випадків становила 2/198 (1%) при застосуванні донепезилу гідрохлориду в дозі 5 мг, 5/206 (2,4%) при застосуванні донепезилу гідрохлориду в дозі 10 мг і 7/199 (3,5%) при застосуванні плацебо. У другому дослідженні частота летальних випадків становила 4/208 (1,9%) при застосуванні донепезилу гідрохлориду в дозі 5 мг, 3/215 (1,4%) при застосуванні донепезилу гідрохлориду у дозі 10 мг і 1/193 (0,5%) при застосуванні плацебо. У третьому дослідженні частота летальних випадків становила 11/648 (1,7%) при застосуванні донепезилу гідрохлориду в дозі 5 мг і 0/326 (0%) при застосуванні плацебо. В усіх трьох дослідженнях при судинній деменції частота летальних випадків в об’єднаній групі застосування донепезилу гідрохлориду (1,7%) у кількісному відношенні була вищою, ніж у групі застосування плацебо (1,1%), проте ця різниця не була статистично достовірною. Більшість летальних випадків у пацієнтів, які приймали або донепезилу гідрохлорид, або плацебо, була спричинена різними судинними причинами, яких можна очікувати у людей літнього віку з існуючим судинним захворюванням. При аналізі всіх серйозних нелетальних і летальних судинних явищ не відзначалася різниця в частоті цих явищ між групами застосування донепезилу гідрохлориду та плацебо.
В усіх дослідженнях при хворобі Альцгеймера (n=4146), а також при об’єднанні цих досліджень при хворобі Альцгеймера з іншими дослідженнями при деменції, включаючи дослідження при судинній деменції (загалом n=6888), частота летальних випадків у групах застосування плацебо в кількісному відношенні перевищувала частоту у групах застосування донепезилу гідрохлориду.
ЗНС
ЗНС — потенційно небезпечний для життя стан, що характеризується гіпертермією, м’язовою ригідністю, розладами вегетативної нервової системи, порушенням свідомості та підвищенням рівнів сироваткової КФК, який, як повідомлялося, виникає дуже рідко у зв’язку із застосуванням донепезилу, особливо у пацієнтів, які паралельно отримують нейролептики. Додаткові ознаки можуть включати міоглобінурію (рабдоміоліз) і гостру ниркову недостатність. Якщо у пацієнта розвинулися ознаки та симптоми, які вказують на ЗНС, або стани з незрозумілою високою температурою без додаткових клінічних проявів ЗНС, лікування має бути припинено.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність. Достовірні дані щодо застосування донепезилу вагітним відсутні.
Донепезил не слід застосовувати у період вагітності.
Годування груддю. Невідомо, чи проникає донепезилу гідрохлорид у грудне молоко у людини; дослідження у жінок, які годують груддю, не проводили. Отже жінкам, які застосовують донепезил, слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
Донепезил чинить мінімальний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Деменція альцгеймерівського типу може зумовлювати погіршення здатності керувати транспортними засобами чи працювати з механізмами. Крім того, донепезил може спричиняти підвищену стомлюваність, запаморочення і судоми м’язів, в основному на початку лікування або при підвищенні дози. Здатність пацієнтів, які приймають донепезил, керувати транспортними засобами або складними механізмами, повинна оцінюватися лікарем у встановленому порядку.

Діагнози, при яких застосовують Алзепіл