Побічна дія препарату пов’язана в основному з М-холінолітичною дією атропіну, а в разі застосування великих доз — із Н-холінолітичною дією. Побічні ефекти залежать від дози і, як правило, оборотні після припинення терапії. Найбільш часті побічні реакції, що виникають при порівняно невеликих дозах, — це порушення зору, зниження бронхіальної секреції, сухість у роті, запори, рефлюкс, приливи, утруднення сечовипускання та сухість шкіри. Можливий розвиток транзиторної брадикардії з подальшою тахікардією, відчуттям серцебиття та аритмією.

З боку травної системи: сухість у роті, відчуття спраги, порушення смакових відчуттів, дисфагія, зменшення моторики кишечнику аж до атонії, зменшення тонусу жовчовивідних шляхів та жовчного міхура, запори, рефлюкс, пригнічення шлункової секреції, нудота, блювання, відчуття здуття, пілоричний стеноз, зниження всмоктування, біль у животі, слиновиділення.

З боку сечовивідної системи: утруднення та затримка сечовипускання, енурез, імперативні позиви до сечовипускання.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, минуще загострення брадикардії, аритмія (зокрема передсердь та шлуночків), фібриляція передсердь/шлуночків, екстрасистолія різної локалізації, асистолія, розлади серцевої провідності, дилатація серця, ішемія міокарда, інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, відчуття серцебиття, гіпотонія, втрата свідомості, підвищення або лабільність артеріального тиску, почервоніння обличчя, відчуття приливів.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, нервозність, безсоння, порушення координації, дизартрія, порушення свідомості та/або слухові чи зорові галюцинації (особливо при більш високих дозах), гіпертермія, психічні порушення (параноя, манія, неспокій, відчуття тривоги, замкнутість, делірій, ступор, амнезія), судоми, сонливість, патологічні рефлекси, посмикування м’язів, дисметрія, атаксія, кома.

З боку органів зору: розширення зіниць, фотофобія, параліч акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, порушення зору, подразнення очей, сльозотеча, кон’юнктивіт, сухий кератокон’юнктивіт, блефарит, косоокість, зниження контрастності зорового сприйняття та світлової чутливості, закритокутова глаукома, сліпота.

З боку дихальної системи: зменшення секреторної активності та тонусу бронхів, що призводить до утворення в’язкого мокротиння, що тяжко відкашлюється, загострення хронічного захворювання легень, ларингіт, втягування міжреберних проміжків, утруднене дихання, свистяче дихання, уповільнене дихання, поверхневе дихання, тахіпное, дихальна недостатність, ларингоспазм, набряк легенiв.

З боку шкіри: шкірні висипи, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, сухість шкіри та або слизових оболонок, пітливість, висипи, шкірний ціаноз.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, реакції гіперчутливості.

Інші: зменшення потовиділення, зміни у місці введення, біль у місці введення, біль у грудях, слабкість, відчуття втоми, зневоднення.

Лабораторні показники: гіпонатріємія, підвищення або зниження рівня гемоглобіну, еритроцитоз, збільшення рівня азоту в крові, зміни на електроенцефалограмі.

Особливі групи населення.

Атропін може викликати збудження, порушення координації, порушення свідомості та/або галюцинації, особливо у літніх людей. В аналогічних епідеміологічних дослідженнях повідомлялось про зниження когнітивних показників у пацієнтів літнього віку, які отримували антимускаринові лікарські засоби.

Пацієнти із синдромом Дауна можуть бути більш чутливими до антимускаринових ефектів.

Повідомлення про побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Аналоги Атропіну Сульфат