фенілефрин. Фенілефрину гідрохлорид не слід застосовувати з блокаторами α-адренорецепторів, іншими антигіпертензивними засобами, фенотіазиновими похідними (наприклад прометазином), бронходилататорними симпатоміметичними засобами, гуанетидином, наперстянкою, алкалоїдами раувольфії, індометацином, бромокрептином, метилдопою, ГКС; препаратами, що впливають на апетит, амфетаміноподібними психостимуляторами, стимуляторами пологів, анестетиками, алкалоїдами ріжків, іншими препаратами, що стимулюють ЦНС, теофіліном.
Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними засобами або трициклічними антидепресантами (наприклад амітриптиліном) може призводити до підвищення ризику розвитку побічних ефектів з боку серцево-судинної системи. Алкалоїди раувольфії знижують терапевтичний ефект фенілефрину гідрохлориду.
Можливе посилення судинозвужувальної дії препарату при одночасному його застосуванні із стимуляторами пологової діяльності та аритмій при застосуванні з анестетиками. Можливе значне підвищення АТ при одночасному внутрішньовенному введенні алкалоїдів споришу.
Атропіну сульфат блокує рефлекторну брадикардію, спричинену фенілефрином, та збільшує вазопресорну відповідь на фенілефрин. Одночасний прийом фенілефрину з блокаторами β-адренорецепторів та іншими антигіпертензивними препаратами (наприклад дебризохіном, гуанетидином, резерпіном, метилдопою) може призвести до АГ та надмірної брадикардії з можливою серцевою блокадою. Слід з обережністю застосовувати з гормонами щитовидної залози, препаратами, що впливають на серцеву провідність (серцеві глікозиди, антиаритмічні препарати можуть підвищувати ризик порушення серцебиття або розвитку серцевого нападу). При одночасному застосуванні з препаратами, що зумовлюють виведення калію, наприклад з деякими діуретиками типу фуросеміду, можливе посилення гіпокаліємії та зниження артеріальної чутливості до таких вазопресорних препаратів, як фенілефрин.
Не слід застосовувати разом з іншими судинозвужувальними засобами (при будь-якому шляху введення останніх).
Одночасний прийом фенілефрину та інших симпатоміметиків може призвести до додаткової стимуляції ЦНС до надзвичайно високого рівня, що супроводжується нервозністю, дратівливістю, безсонням. Також імовірні напади судом. Окрім цього, одночасний прийом інших симпатоміметиків разом із фенілефрином може призвести до посилення судинозвужувальної дії або серцево-судинної дії будь-якого з цих двох препаратів.
Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні препарати, похідні фенотіазину підвищують ризик затримки сечі, сухості у роті, запорів.
Одночасне застосування з алкалоїдами ріжків (ерготамін, метисергід) підвищує ризик ерготизму.
Не рекомендується одночасне застосування фенілефрину з лінезолідом.
Хлорфенірамін. Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату може одночасне застосування препарату зі снодійними засобами, заспокійливими препаратами, анестетиками, нейролептиками, інгібіторами МАО, антипаркінсонічними препаратами, барбітуратами, транквілізаторами, наркотичними аналгетиками, а також алкоголем. Посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.
Може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування контрацептивів може призвести до зниження ефективності антигістамінного компонента препарату.

Діагнози, при яких застосовують Мілі Носік