Пробіотики — це живі мікроорганізми, що при надходженні у відповідній кількості в організм приносять користь хазяїну. Вони використовуються з лікувальною метою, а також як дієтичні добавки до раціону харчування та в складі харчових продуктів (WHO, 2017). До таких мікроорганізмів відносяться перш за все лакто- та біфідобактерії, а також деякі інші види бактерій та дріжджі Saccharomyces boulardii.
Ефекти пробіотиків досить різноманітні та не обмежуються одним лише пригніченням росту та життєдіяльності патогенних бактерій у кишечнику. Пробіотики модулюють склад кишкової мікробіоти, позитивно впливають на імунітет, обмін речовин та перебіг запальних реакцій.
У 2015 р. було проведено дослідження, присвячене оцінці протизапальних властивостей пробіотиків у моделі гострого запалення, викликаного введенням карагінану на мишах. У піддослідних тварин індукували введенням 1% розчину карагінану набряк лапи, після чого через 1; 2; 4 та 24 год оцінювали її товщину, а також через 24 год оцінювали у мишей показники підйому сходами та рухливості. За результатами дослідження, прийом пробіотиків значно зменшував вираженість запальних реакцій, викликаних карагінаном, та покращував показники рухливості порівняно з такими у мишей, що не отримували пробіотика (Solanki H.K. et al., 2015).

Роль кишкової мікрофлори

Мікробіоценоз кишечнику відіграє важливу роль у сприянні розвитку, підтриманню та функціонуванню кишкового бар’єру за рахунок збільшення продукції IgA та експресії муцину, попередження апоптозу кишкових епітеліальних клітин, інгібування колонізації патогенною мікрофлорою та стимулювання фізіологічних імунних реакцій (Ulluwishewa D. et al., 2011; Natividad J.M. et al., 2012).
Можливим є вплив кишкової мікробіоти на моторику кишечнику та сприйняття болю. Оскільки кишкова мікрофлора безпосередньо відповідає за перетворення первинних жовчних кислот у вторинні, вчені вважають, що дисбіоз кишечнику, що спостерігається у пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику (СПК), може впливати на моторику кишечнику та призводити до розвитку симптомів СПК, впливаючи на метаболізм жовчних кислот та викликаючи їх мальабсорбцію (Ringel Y., Maharshak N., 2013).
У мишей порушення складу мікробіоти під впливом антибіотиків призводило до посилення вісцеромоторних реакцій на розтягнення товстої кишки (Verdú E.F. et al., 2006). Цікаво, що в цій моделі лікування мишей за допомогою лактобактерій зменшувало вираженість запалення в стінці кишечнику поряд зі зниженням індукованої антибіотиками вісцеромоторної відповіді. Прямий вплив пробіотиків на сенсомоторні функції кишечнику було показано в декількох дослідженнях in vitro (Ringel Y., Maharshak N., 2013).
Одним із лікарських препаратів, що містить корисні лактобактерії, є Лактовіт форте. Також до його складу входять фолієва кислота та вітамін B₁₂. Розглянемо детально терапевтичні ефекти даного препарату та при яких станах він буде корисним та ефективним.

Компоненти препарату Лактовіт форте та їх терапевтичні ефекти

Фолієва кислота та ціанокобаламін
Фолієва кислота бере участь у процесах лейко- та еритропоезу, а також у синтезі нуклеїнових основ.
Ціанокобаламін бере участь у процесах обміну речовин, синтезі нуклеїнових кислот. Також цей вітамін стимулює еритропоез та застосовується при деяких порушеннях функцій нервової системи, доведено його знеболювальний ефект (Granados-Soto V. et al., 2004).
Обидва цих вітаміни мають величезне значення в підтриманні стабільності ДНК клітин, зокрема колоноцитів (Бельмер С.В., 2005). Відомо, що найменший, такий, що ще не проявляється клінічно, наприклад анемією чи неврологічними порушеннями, дефіцит ціанокобаламіну веде до значущих аберацій ДНК клітин слизової оболонки товстої кишки (Slattery M.L., 2000; Newmark et al., 2001).
Lactic Acid Bacillus (Bacillus coagulans (Lb. sporogenes)) — це пробіотична бактерія, що утворює спори. Завдяки своїй чудовій стабільності та здатності до виживання вона широко використовується в медицині, харчовій та хімічній промисловості (Mu Y., Cong Y., 2019).
Дослідження, присвячені B. coagulans
Спори B. coagulans у дослідженнях продемонстрували високу здатність до виживання як у кислому середовищі шлунка, так і при тривалому зберіганні, а також при додаванні до таких харчових продуктів, як чай та кава з наступним заварюванням (Majeed M. et al., 2019). Нещодавні дослідження показали, що B. coagulans спричиняє терапевтичний вплив при кишкових захворюваннях (таких як гостра діарея, СРК, діарея, пов’язана із застосуванням антибіотиків, закрепи та коліт) за рахунок моделювання складу мікрофлори кишечнику, імунітету хазяїна та його обміну речовин. Крім того, у токсикологічних експериментах та великій кількості клінічних спостережень показано, що B. coagulans є безпечною та не викликає мутагенного, тератогенного чи генотоксичного ефектів (Mu Y., Cong Y., 2019).
Індукований зубним нальотом гінгівіт може призводити до розвитку періодонтиту. Зубний наліт також призводить до розвитку карієсу. Для зменшення росту патогенної мікрофлори, що зумовлює виникнення вказаних проблем, як доповнення до гігієнічних процедур запропоновано використовувати місцево антисептики, антибіотики, фотодинамічну терапію, проте всі вони є недостатньо ефективними в таких випадках. Відповідно до нещодавніх досліджень терапія пробіотиками показала хороші результати в боротьбі з патогенними бактеріями та запаленням у ротовій порожнині. Так, у роботі індійських вчених препарати, що містять B. coagulans, завдяки здатності пробіотиків пригнічувати ендогенні та екзогенні патогени та модулювати імунну та протизапальну відповідь продемонстрували хороші результати в комплексній терапії гінгівітів та були рекомендовані для широкого клінічного застосування (Jagadeesh M.K. et al., 2017).
Пробіотики викликають різноманітні позитивні ефекти стосовно підтримання здоров’я, зокрема травної та імунної системи. Покращення функціонування ШКТ забезпечує більш ефективне поглинання важливих нутрієнтів з продуктів харчування. У нещодавньому дослідженні (Jäger R. et al., 2018) було обґрунтовано застосування одного із штамів пробіотика B. coagulans для полегшення травлення та всмоктування білка. B. coagulans може протистояти кислому середовищу шлунка, щоб досягти кишечнику, де відбувається розмноження цієї бактерії. Було встановлено, що, опинившись у тонкій кишці, цей мікроорганізм сприяє засвоєнню вуглеводів та білків. Також встановлено, що поєднане введення B. coagulans з білком підвищує його всмоктування. Таким чином, введення B. coagulans у білкові дієтичні добавки підвищує їх ефективність.
Пробіотики посідають ключове місце в лікуванні антибіотикасоційованого дисбіозу кишечнику. Спороутворювальний мікроорганізм B. coagulans є одним із найбільш перспективних пробіотиків у таких випадках. У мишей з колітом, викликаним лікуванням стрептоміцином, введення B. coagulans (Лактовіт форте) викликало протидіарейний ефект, нормалізацію моторики ШКТ та попередження зменшення маси тіла піддослідних тварин. У цьому дослідженні також було проведено порівняння препарату Лактовіт форте з іншим препаратом, прийнятим за еталон, який містив комбінацію лакто- та біфідобактерій. Було доведено, що B. coagulans є більш ефективним порівняно з еталонним препаратом, що містить лакто- та біфідобактерії (Bomko T.V. et al., 2017).
Застосування B. coagulans при СПК
СПК — найбільш поширений та найкраще вивчений стан великої групи функціональних шлунково-кишкових розладів. Функціональні розлади ШКТ означають наявність варіабельної комбінації хронічних чи рецидивуючих симптомів з боку травного тракту, які не пояснюються структурними чи біохімічними порушеннями (Shaheen N.J. et al., 2006; Peery A.F. et al., 2012).
Поширеність СПК у світі становить близько 11,2%. СПК є однією з найбільш частих причин болю в животі у дітей (Barajas-Nava L. et al., 2018).
СПК характеризується хронічним чи періодичним болем у животі чи дискомфортом, пов’язаним зі зміною звичного харчового раціону та режиму (Drossman D.A. et al., 2002; Longstreth G.F. et al., 2006). Стан часто пов’язаний з іншими симптомами з боку ШКТ (наприклад здуття живота, метеоризм), іншими функціональними розладами ШКТ (як от функціональна диспепсія), а також порушеннями з боку інших органів та систем органів (зокрема фіброміалгія, інтерстиціальний цистит, головний біль при мігрені) та психічними розладами (такими як депресія, тривожність, соматизація) (Lembo T. et al., 1999; Ringel Y., Drossman D.A., 2009; Sperber A.D., Dekel R., 2010). Традиційно СПК розділяється на підтипи відповідно до переважаючого у пацієнта клінічного симптому. Наприклад, з переважанням діареї, закрепів або змішаний підтип, при якому у пацієнтів відмічаються періоди діареї та закрепів, що чергуються. Симптоми СПК для пацієнтів досить дискомфортні психологічно, вони можуть спричинити серйозний негативний вплив на емоційне здоров’я та якість життя. Ефекти сучасних методів лікування все ще бувають дуже часто незадовільними для пацієнтів із симптомами даного захворювання, що виникають кожного дня протягом всього життя.
Вважається, що причини СПК пов’язані зі змінами в нервовій регуляції функції кишечнику (рецепторного апарату та нервових волокон кишечнику, вегетативної та центральної нервової системи) (Ohman L., Simrén M., 2007; Mayer E.A., Tillisch K., 2011; Feng B. et al., 2012), а також іншими фізіологічними механізмами, які все ще залишаються недостатньо вивченими. Традиційною є думка, що СПК — мультифакторіальне захворювання, у виникненні якого задіяні численні генетичні, патофізіологічні, психосоціальні та екологічні фактори, котрі безпосередньо чи опосередковано впливають на функцію кишечнику (Ohman L., Simrén M., 2007; Ringel Y., Drossman D.A., 2009; Fukudo S., Kanazawa M., 2011). Бактеріальна інфекція, зміни складу та чисельності мікрофлори ШКТ, порушення регуляції імунної функції та запальні процеси — додаткові «винуватці» розвитку вказаної патології. Останніми роками саме ці фактори викликають усе більший інтерес, оскільки з’являються докази їх значного внеску в патофізіологію СПК (Ringel Y., Maharshak N., 2013). Кишкова мікрофлора виступає однією з ланок патогенезу СПК, вона відіграє свою роль у перебігу процесів запалення, розвитку порушень моторної функції ШКТ, вісцеральної гіперчутливості та навіть нервової регуляції функції кишечнику (Hong S.N., Rhee P.L., 2014).
На сьогодні вважається, що пробіотики, які використовують для нормалізації складу та чисельності мікрофлори ШКТ, можуть зменшити вираженість симптомів СПК. Декілька досліджень in vivo у дітей та дорослих з СПК (Dunlop S.P. et al., 2006; Shulman R.J. et al., 2008) та досліджень проб слизової оболонки пацієнтів з СПК (Piche T. et al., 2009) показали підвищення кишкової проникності при СПК порівняно з особами з контрольних груп. Це означає послаблення кишкового бар’єру для токсинів та продуктів виведення. Механізми, пов’язані з підвищеною проникністю при СПК, не до кінця вивчені, проте вчені припускають провідну роль складу мікрофлори кишечнику (Camilleri M. et al., 2012).
Велика кількість досліджень присвячена застосуванню при СПК B. coagulans. Так, відповідно до даних дослідження, проведеного в 2009 р., пробіотик B. coagulans може бути безпечним та ефективним засобом для полегшення абдомінального болю та здуття живота у пацієнтів з СПК. У дослідженні, що тривало 8 тиж, у пацієнтів, які приймали B. coagulans, спостерігалося значне полегшення таких симптомів, як біль у животі та здуття. Відмінності з групою плацебо були статистично значущими. Також протягом 8-тижневого періоду дослідження не повідомлялося про побічні ефекти, пов’язані з лікуванням. Дослідник, однак, підкреслює необхідність та перспективність подальшого вивчення ефектів даного пробіотика за участю великої кількості пацієнтів (у даному дослідженні взяли участь лише 44 пацієнти) (Hun L., 2009).
У 2019 р. група індійських вчених провела дослідження ефективності B. coagulans у 153 дорослих пацієнтів віком 18–60 років. Як кінцеві точки в дослідженні були обрані зменшення вираженості абдомінального дискомфорту/інтенсивності болю та покращання моторної функції кишечнику (визначалася за частотою та амплітудою спонтанних рухів кишечнику). Відповідно до отриманих даних B. coagulans є ефективним засобом для лікування СПК. У групі пацієнтів, які приймали B. coagulans, спостерігалося значне зменшення вираженості абдомінального дискомфорту, інтенсивності болю та покращання кишкової моторики. B. coagulans добре переносилися, серйозних побічних явищ не спостерігалося (Madempudi R.S. et al., 2019).

Висновки

Лактовіт форте — ефективний препарат для лікування такої патології, як антибіотикасоційований дисбіоз, стан після гострої діареї (кишкові інфекції), дисфункція ШКТ. Застосування препарату може також бути корисним при коліті та закрепах. Дослідження терапевтичних можливостей застосування пробіотиків, зокрема і Лактовіта форте, тривають.

Аналоги Лактовіт Форте