Бластоферон повинен застосовуватися під контролем лікаря.

Медичний персонал повинен навчити хворого прийомам введення препарату із заповнених шприців. Впродовж курсу терапії місце введення слід міняти. Для полегшення стану при розвитку грипоподібного синдрому можна застосовувати анальгетики і/або жарознижуючі засоби. Перед введенням необхідно оглянути шприц з препаратом, щоб виключити наявність в ньому нерозчинених частинок.

У разі лейкопенії або підвищені рівня трансаміназ дозу препарату знижують на 20–50% до припинення токсичних явищ.

Ефективність Бластоферону при хронічному прогресуючому множинному склерозі не встановлена.

По результатам досліджень, не рекомендується застосовувати препарат у хворих з декомпенсованими порушеннями функції печінки.

При застосуванні Бластоферону рекомендується періодичний контроль відповідних лабораторних показників.

Загальні положення: Бластоферон слід призначати з обережністю хворим, у яких мають місце судомні напади. Хоча чіткої залежності між застосуванням препарату і розвитком судомних нападів не встановлено, слід мати на увазі, що такі побічні явища описані при застосуванні препаратів бета-інтерферону.

Хворі повинні бути попереджені про неприпустимість зміни дозування або схеми введення без консультації з лікарем.

Канцерогенні, мутагенні властивості: Канцерогенних властивостей у Бластоферону не виявлено. Інтерферон бета 1а не проявляв мутагенних властивостей в тесті Еймса, а також при цитогенетичному аналізі лімфоцитів людини in vitro, як в умовах метаболічної активації, так і без метаболічної активації.

Досліджень впливу Бластоферону на фертильність у людини не проводили. У дослідженнях на тваринах (мавпи) ніяких змін менструального циклу і вмісту естрадіолу в сироватці крові при щоденних підшкірних ін'єкціях інтерферону бета 1 а впродовж шести місяців в дозі, що в 9 разів перевищує рекомендовану щотижневу дозу для людини (з урахуванням площі поверхні тіла) відмічено не було. У дослідженнях на самцях мавп застосування інтерферону бета 1 а в тій же дозі не впливало на кількість сперматозоїдів, їх морфологію і функції. Застосування при вагітності: Категорія С по класифікації Управління США по продуктам харчування та лікам. Жінки повинні бути попереджені про те, що Бластоферон може сприяти спонтанному аборту.

При настанні вагітності під час лікування, необхідно розглянути питання про припинення терапії, за винятком випадків, коли за клінічними обставинами продовження терапії вважатиметься виправданим. При застосуванні Бластоферону рекомендується використовувати надійні методи контрацепції.

Застосування при годуванні груддю: Невідомо, чи переходить Бластоферон в грудне молоко. Проте, з урахуванням того, що багато з препаратів виявляється і в грудному молоці, застосовувати Бластоферон у матерів, які годують груддю слід з обережністю.

Застосування у дітей: Безпеку та ефективність застосування Бластоферону у дітей не досліджували.

Застосування у осіб літнього віку. Кількість осіб літнього віку (старше 65 років), у яких застосовували інтерферон бета 1а в ході клінічних досліджень, вельми невелика. Тому немає остаточного висновку про те, чи відрізняється відповідь на Бластоферон у осіб літнього віку. Проте, необхідно проявляти обережність відносно дозування препарату у осіб цієї категорії. Як правило, необхідно починати з відносно низьких доз, враховуючи, що у осіб літнього віку частіше зустрічаються порушення функції печінки, нирок і серця, а також інші супутні захворювання.

Депресія. У хворих з депресивними станами, що нерідко спостерігається при множинному склерозі, інтерферон бета 1а слід застосовувати з обережністю. У хворих, які приймали різні препарати інтерферону, включаючи інтерферон бета 1а, описано збільшення частоти депресивних і суїцидних станів, а також спроб самогубства. Тому хворі повинні бути попереджені про те, що у разі появи яких-небудь симптомів депресії або суїцидних станів необхідно негайно звернутися до лікаря. У цих випадках лікар повинен розглянути питання про припинення застосування препарату.

Порушення функції печінки. При терапії інтерфероном нерідко відзначається безсимптомне підвищення рівня трансаміназ печінки (особливо аланінамінотрансферази). Інтерферон бета 1а слід призначати з обережністю хворим з активними формами захворювань печінки, хворим, які зловживають алкоголем, а також хворим з серйозними захворюваннями печінки в анамнезі.

У окремих випадках при застосуванні інтерферону бета 1а розвивається симптоматична печінкова недостатність, що спочатку виявляється у формі жовтяниці.

При підвищенні рівня аланінамінотрансферази в п'ять разів вище за верхню межу норми необхідно розглянути питання про зниження дози Бластоферону. По мірі нормалізації рівня ферменту доза може бути поступово підвищена. При появі жовтяниці або інших ознак розвитку печінкової недостатності застосування препарату слід припинити.

Анафілаксія. У окремих випадках при застосуванні інтерферону бета 1а можливий розвиток анафілактичної реакції. Можливі і інші алергічні реакції, включаючи висип і кропив'янку. Не виявляється чіткого зв'язку між важкістю алергічних проявів і дозою препарату. Можливий також розвиток алергічних реакцій при тривалому застосуванні препарату.

Лабораторні дослідження. Крім лабораторних досліджень, потрібних для відстежування стану хворих множинним склерозом, рекомендується також з певною періодичністю (1, 3 і 6 місяців) проводити підрахунок формених елементів крові і визначати рівень печінкових ферментів в сироватці. Раз на півроку рекомендується обстежувати стан щитовидної залози. Хворим з мієлодепресією необхідний більший моніторинг крові (повний аналіз крові з лейкоцитарною формулою і підрахунком кількості тромбоцитів).

Аналоги Бластоферон