I. Загальні положення (5001602522)

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров’я України
19 серпня 2021 року N 1766

Порядок
здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю

1. Цей Порядок визначає механізм організації епідеміологічного нагляду (далі — епіднагляд) за протимікробною резистентністю (далі — АМР) інвазивних патогенів, їх взаємодії між собою в процесі його здійснення та передачу МОЗ і закладам охорони здоров’я інформації для розробки заходів з протидії поширенню/розповсюдженню мікроорганізмів з резистентністю.

Цей Порядок призначено для медичних працівників закладів охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) та фізичних осіб — підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, а також для закладів громадського здоров’я.

2. Координацію, організаційно-методичний та інформаційно-консультативний супровід здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю покладено на державну установу «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Центр).
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

1) епідеміологічний нагляд за АМР — систематичний постійний процес збору та аналізу даних для кількісної оцінки поширеності/розповсюдженості АМР та її динаміки в часі;

2) дозорний епідеміологічний нагляд за АМР інвазивних патогенів (далі — ДЕН) — система отримання, аналізу та інтерпретації даних щодо розповсюдженості мікроорганізмів з АМР із визначеного числа ЗОЗ;

3) формуляр антимікробних препаратів — перелік препаратів, що носить обмежувальний характер та затверджений для використання уповноваженими особами в конкретному ЗОЗ.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я та епідеміологічного нагляду (спостереження).

4. Метою проведення ДЕН є отримання достовірних даних про поширеність/розповсюдженість мікроорганізмів з АМР в Україні з метою їх аналізу, прогнозування в динаміці та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання протимікробних препаратів, розробки і впровадження більш ефективних підходів до лікування інфекційних хвороб, стримування появи і поширення АМР на локальному, регіональному, національному та міжнародному рівнях.
5. Система ДЕН базується на плановому зборі лабораторних даних про виділення пріоритетних інвазивних патогенів (які мають клінічне значення та є важливими для громадського здоров’я) та результатах їх чутливості до певного спектру протимікробних препаратів і є складовою частиною системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю.
6. Ефективність ДЕН, залежить від:

1) отримання якісних біологічних зразків від пацієнтів із сепсисом і менінгітом;

2) успішного виділення та ідентифікації збудника;

3) правильності визначення чутливості до антимікробних препаратів;

4) якісного збору, верифікації і аналізу даних епідеміологічного нагляду;

5) своєчасного використання отриманої інформації для впровадження практичних заходів.

7. Отримані епідеміологічні дані залежно від рівня та характеру резистентності повинні використовуватися для:

1) оцінки часових тенденцій, прогнозування ймовірності виникнення і поширення АМР, з урахуванням її механізмів, шляхів передавання, видової належності мікроорганізмів з АМР, нозологічних форм інфекційних хвороб, викликаних ними, факторів ризику і характеристик пацієнтів, що сприяють виникненню інфекційних хвороб, які викликані мікроорганізмами з АМР, наслідків їх для пацієнта і системи охорони здоров’я (наприклад, неефективність терапії, подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування);

2) інформування органів системи охорони здоров’я відповідного рівня про ситуацію, яка склалася, з метою розробки стратегії щодо стримування поширення АМР та проведення відповідних заходів;

3) впровадження в практику роботи мікробіологічних/бактеріологічних лабораторій технологій, процедур і методів для своєчасного та достовірного виявлення мікроорганізмів з АМР;

4) оновлення рекомендацій з емпіричної антимікробної терапії, зміни стандартів клінічних протоколів;

5) інтеграції даних до системи епідеміологічного нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів в Центральній Азії і Європі (далі — CAESAR) та до системи глобального моніторингу резистентності до антимікробних препаратів (далі — GLASS).

Для забезпечення зворотного зв’язку із зацікавленими сторонами, заборонено використовувати дані, які ідентифікують пацієнтів і медичних працівників ЗОЗ.