ВАРДЕНАФІЛ (VARDENAFILUM) Діюча речовина
під час статевої стимуляції відновлює порушену еректильну ф-цію шляхом збільшення припливу крові до статевого члена; під час сексуальної стимуляції відбувається виділення оксиду азоту (NO), який активує фермент гуанілатциклазу, що спричиняє підвищення вмісту циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) кавернозних тіл; відбувається розслаблення гладких м’язів, що сприяє збільшенню притоку крові до статевого члена; потужний селективний інгібітор цГМФ специфічної фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ-5), що є найважливішою ФДЕ у кавернозному тілі людини; активно посилює вплив ендогенного оксиду азоту у кавернозному тілі шляхом пригнічення ФДЕ-5; при вивільненні оксиду азоту у відповідь на статеву стимуляцію інгібування ФДЕ-5 під впливом варденафілу призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі; для досягнення бажаного терапевтичного ефекту необхідна статева стимуляція.
еректильна дисфункція у дорослих чоловіків (неспроможність досягти або підтримувати ерекцію, необхідну для здійснення статевого акту).
внутрішньо p/os; для досягнення бажаного ефекту необхідна адекватна сексуальна стимуляція; початкова доза - 10 мг за 25-60 хв до початку сексуального контакту; з урахуванням ефективності та переносимості дозу підвищити до 20 мг або зменшити до 5 мг; МДД - 20 мг; частота застосування - не більше 1 р/добу.
підвищена чутливість до варденафілу або до будь-якого з допоміжних компонентів ЛЗ; одночасне застосування з нітратами або донаторами оксиду азоту (амілнітритом) у будь-якій формі; пацієнтам з втратою зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (NAION) незалежно від того, чи є вона наслідком попереднього впливу інгібітора фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ-5); хворим: із тяжкими порушеннями ф-ції печінки (клас С за класифікацією Чайлда-П’ю), при захворюваннях нирок у термінальній стадії (коли необхідний ГД), при артеріальній гіпотензії (АТ менше 90/50 мм.рт.ст.), після перенесеного інсульту або ІМ (протягом останніх 6 міс.), при нестабільній стенокардії, при спадкових дегенеративних захворюваннях сітківки ока (пігментний ретиніт); з потужними інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол та інтраконазол (p/os форми)) чоловікам віком від 75 років; з інгібіторами ВІЛ-протеаз (індинавір, ритонавір);одночасне застосування інгібіторів ФДЕ-5, включаючи варденафіл, та стимуляторів гуанілатциклази, таких як ріоцигуат, протипоказане оскільки може призвести до симптоматичної гіпотензії, не застосовувати чоловікам, для яких статева активність є небажаною (пацієнтам з тяжкими СС захворюваннями - нестабільна стенокардія або тяжка СН (ІІІ або IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації)).
кон’юнктивіт; АР, алергічний набряк, розлади сну, тривожність, головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія та дизестезія, втрата свідомості, судоми, амнезія, порушення зору, гіперемія очей, неправильне сприйняття кольорів, біль та дискомфорт в очах, фотофобія, підвищення ВТ, посилене сльозовиділення, неартеріальна передня ішемічна невропатія зорового нерва, розлади зору, дзвін у вухах, запаморочення, раптова глухота, відчуття серцебиття, тахікардія, ІМ, шлуночкові тахіаритмії, стенокардія, приливи, АГ,артеріальна гіпотензія, закладеність носа, диспное, закладеність носових пазух, носова кровотеча, диспепсія, ГЕРХ, гастрит, біль по ходу ШКТ та у черевній порожнині, діарея, блювання, нудота, сухість у ротовій порожнині, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня гаммаглютаміл- трансферази, еритема, висипання, р-ції фотосенсибілізації, біль у спині, підвищення рівня креатинфосфокінази, міальгія, підвищення м’язового тонусу і судоми, гематурія, посилена ерекція, пріапізм, кровотеча зі статевого члена, гематоспермія, погане самопочуття, біль у грудній клітці.