ВІНКРИСТИН (VINCRISTINUM) Діюча речовина

Сортування:
Знайдено: 3 препарати
Вінкристин-Тева розчин  для ін'єкцій, 1 мг/мл, флакон, 1 мл, № 1; Тева Україна
Вінкристин-Тева розчин  для ін'єкцій, 1 мг/мл, флакон, 2 мл, № 1; Тева Україна
Вінкристин-Мілі розчин  для ін'єкцій, 1 мг, флакон, 1 мл, № 1; Мілі Хелскере
Mm = 824,98 Да. Точка плавлення — 220 °С; рКа = 4; log P (октанол-вода) = 2,82. Вінкристин (у формі сульфату) - білий або білуватий порошок, вільнорозчинний у воді, розчинний у метанолі, але дуже незначно розчинний в 95% етанолі.

алкалоїд рослини барвінку рожевого (Catharanthus roseus), що оборотно блокує мітоз в стадії метафази; селективно блокує реплікацію ДНК у пухлинних клітинах, а також блокує синтез РНК шляхом блокування дії ДНК-залежної синтетази РНК.

використовується окремо або у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами для лікування: лейкемій, в т. ч. г. лімфобластного лейкозу, хр. лімфолейкозу, г. мієлобластний лейкозу і бластної кризи при хр. мієлоїдній лейкемії; злоякісні лімфоми, включаючи хворобу Ходжкіна і неходжкінські лімфоми, множинна мієлома, солідні пухлини, включаючи рак молочної залози, дрібноклітинний рак легені, рак голови і шиї, саркома м’яких тканин, дитячі солідні пухлини, у т. ч. саркома Юінга, ембріональна рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільямса, ретинобластома і медулобластома, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура при резистентності до спленектомії і короткострокового лікування адренокортикостероїдами, саркоми кісток.

вводити винятково в/в (уникати позасудинного введення); інтратекальне застосування заборонено; дорослим: 1,4 мг/1 м2 поверхні тіла (але не більше 2 мг) 1 р/тиждень; максимальна курсова доза 10-12 мг/м2; діти: рекомендована доза 1,4-2 мг/м2 щотижня, максимально до 2 мг/щотижня; якщо маса дитини менше 10 кг, початкова доза 0,05 мг/кг в/в щотижня.

гіперчутливість до діючої або допоміжних речовин, мієлосупресія (пригнічення кісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні та вірусні інфекції, демієлінізуюча форма с-му Шарко-Марі-Тута; не вводити під час або безпосередньо після введення щеплень, що містять живі віруси; г. порушення функції печінки; запори та непрохідність кишечнику (особливо у дітей), променева терапія на ділянку печінки.

лейкопенія; анемія, тромбоцитопенія; с-ми, зумовлені порушенням секреції антидіуретичного гормона (велике виділення натрію з сечею, гіпонатріємія); невротичні болі, втрата чутливості, парестезії, труднощі при ходьбі, шаркаюча хода, втрата глибоких сухожильних рефлексів, атаксія, частковий параліч, звисання стопи та параліч черепного нерва, особливо параліч окорухового і гортанного нервів; судоми, часто з АГ; тимчасова кортикальна сліпота та атрофія зорових нервів; вестибулярні і слухові ускладнення з боку 8-мої пари ЧМН: часткова або тотальна глухота; запаморочення, ністагм, вертиго; у хворих, які перенесли раніше променеву терапію у ділянці середостіння, - коронарно-артеріальні захворювання та ІМ; АГ і гіпотензія; г. ДН, бронхоспазм; запор, коліки у животі, функціональна кишкова непрохідність, діарея, втрата ваги, нудота, блювання, афтозний стоматит, кишковий некроз та/або перфорація, анорексія, функціональна кишкова непрохідність; алопеція, висипання; м’язова атрофія, біль у щелепі, гортані, слинних залозах, кістках, кінцівках та міалгії; поліурія, дизурія, затримка сечовипускання внаслідок атонії сечового міхура; анафілаксія, висип, ангіоневротичний набряк; лихоманка, головний біль, задишка, реакція у місці введення; аспермія, аменорея.