ТИМОЗИН-АЛЬФА* (THYMOZINUM-ALPHA*)

ідентичний людському тимозину α1; механізм дії повністю не вивчений, але зумовлений його імуномодулюючою активністю, спрямованою на активізацію функцій Т-клітин; тимозин α1 стимулює диференціацію і дозрівання Т-клітин, збільшує вироблення інтерферону-γ, інтерлейкінів-2 та 3 (IL-2 та IL-3), а також експресію IL-2 рецепторів після активації мітогенами або а/г; активує клітини природних кілерів, збільшує вироблення фактора інгібування міграції і стимулює вироблення а/т у відповідь на Т-залежні а/г; α1 протидіє апоптозу тимоцитів, індукованому дексаметазоном; перешкоджає цитотоксичному пошкодженню кісткового мозку, прогресуванню пухлин і розвитку умовно-патогенних інфекцій; впливає або на диференціацію плюріпотентних стовбурових клітин до тимоцитів, або на перетворення тимоцитів на активовані Т-клітини.

хр. ВГВ та хр. ВГС (у вигляді монотерапії або комбінованої терапії разом з інтерфероном); ад’ювант при протигрипозній вакцинації пацієнтів з імунними розладами та пацієнтів літнього віку; ад’ювант при вакцинації проти грипу та ВГВ пацієнтів, що перебувають на постійному ГД, в яких при попередній імунізації не вдалося досягти необхідної імунної відповіді.

застосовувати п/ш; хр. ВГB та хр. ВГС: застосовувати у вигляді монотерапії або комбінованої терапії разом з інтерфероном, вводити у дозі 1,6 мг (900 мкг/м2 площі поверхні тіла) п/ш 2 р/тижд. протягом 6-12 міс.; пацієнтам з масою тіла <40 кг вводити у дозуванні 40 мкг/кг; ад’ювант при противірусній вакцинації: вводити у дозі 900 мкг/м2 площі поверхні тіла (1,6 мг) п/ш 2 р/тижд. через кожні 3-4 дні, причому 1-шу ін’єк. проводити одночасно з вакцинацією; терапію продовжувати впродовж 4 тижн. після разової імунізації (всього 8 доз); для багатодозового режиму імунізації між вакцинаціями продовжувати вводити 2 р/тижд., а після останньої вакцинації курс продовжувати 3 тижн. (тобто 5-6 доз).

гіперчутливість до тимозину α1 або до будь-якого іншого компонента ЛЗ; пацієнти, яким було проведено імуносупресивне лікування (перед трансплантацією органів), за винятком тих випадків, коли потенційна користь може явно перевищувати потенційний ризик терапії.

реакції у місці введення, відчуття дискомфорту та болю у місці ін’єк., еритема, висипання, тимчасова м’язова атрофія, поліартралгія у поєднанні з набряком рук; реакції гіперчутливості.