ТИКЛОПІДИН (TICLOPIDINUM)1 препарат
пригнічує агрегацію та адгезію тромбоцитів і вивільнення тромбоцитарних факторів, подовжує час кровотечі, зменшує ретракцію кров’яного згустку, знижує рівень фібриногену та в’язкість крові, збільшує фільтраційну здатність цільної крові та еритроцитів; завдяки цим ефектам зменшує ризик розвитку артеріальних тромбозів, головним чином при порушеннях мозкового кровообігу та судинних захворюваннях нижніх кінцівок; не впливає на згортання крові та фібриноліз; блокує агрегацію тромбоцитів шляхом пригнічення АДФ-залежного зв’язування фібриногену з глікопротеїнами ІІв/ІІІа, специфічними рецепторами мембран тромбоцитів, не впливає на ф-цію тромбоцитів, опосередковану циклооксигеназою та АМФ.
профілактика цереброваскулярних та СС г. ішемічних ускладнень у пацієнтів з порушеннями мозкового та периферичного артеріального кровообігу; запобігання та корекція порушень ф-ції тромбоцитів, спричинених штучним кровообігом під час хірургічних втручань та тривалого ГД; запобігання підгострій оклюзії коронарного стента після його імплантації; застосування при вищевказаних показаннях рекомендується насамперед пацієнтам з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або у разі неефективності лікування нею.
приймати під час їди; звичайна доза для дорослих 250 мг 2 р/добу; з метою запобігання підгострій оклюзії після імплантації коронарного стента лікування рекомендується розпочинати безпосередньо перед або відразу після імплантації стента з прийому 250 мг 2 р/добу у комбінації з 100-325 мг ацетилсаліцилової к-ти на добу; комбіноване лікування повинно тривати щонайменше 1 міс.
гіперчутливість до тиклопідину або до інших інгредієнтів; геморагічний діатез; органічні ураження, пов’язані зі схильністю до кровотеч, наприклад загострення виразкової хвороби шлунка та ДПК, г. фаза геморагічного інсульту; захворювання крові, що супроводжуються подовженням часу кровотечі; тяжка ПН; лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз в анамнезі; за жодних обставин препарат не повинен застосовуватись для первинної профілактики тромбоемболії у здорових осіб.
нейтропенія, включаючи тяжку нейтропенію,агранулоцитоз,аплазія кісткового мозку, панцитопенія, тромбоцитопенія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП, с-м Мошковича), гемолітична анемія асоційована з тромбоцитопенією; сепсис, внаслідок розвитку тяжкої нейропенії; септичний шок, що може мати фатальні наслідки; гіпонатріємія, імунологічні р-ції різних типів, у тому числі АР, анафілактичні р-ції, набряк Квінке, артралгія, васкуліт, вовчакоподібний с-м, нефропатія, алергічний інтерстиціальний пневмоніт, еозинофілія, сонливість, запаморочення, головний біль, біль з іншою локалізацією, слабкість; шум у вухах, нервозність, зниження к-ції уваги, периферична нейропатія, пальпітація, тахікардія,гіперемія, гематоми, кровотечі. носові кровотечі, пері- та постопераційні кровотечі; синці, гематурія; крововиливи під коньюнктиву; внутрішньомозкові крововиливи, коліти (у т. ч. лімфоцитарний коліт), що супроводжуються тяжкою діареєю, нудота та діарея, зниження апетиту, пептична виразка, гепатити (гемолітична та/або холестатична жовтяниця), підвищення рівня печінкових ферментів (підвищення активності ізольованої або неізольованої лужної фосфатази і трансаміназ в сироватці крові у два рази від норми), незначне підвищення рівня білірубіну в сироватці крові, шкірні висипання (макулопапульозні висипання або кропив’янка, що часто супроводжуються свербежем), мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лайєлла, лихоманка, підвищення рівня холестерол-ЛПВЩ, холестерол-ЛПНЩ, холестерол-ЛПДНЩ та тригліцеридів у сироватці крові, пропасниця, фарингіт, біль у горлі, виразки на слизовій оболонці ротової порожнини, нефротичний с-м, артропатія.