ТРИГЕКСИФЕНІДИЛ (TRIHEXYPHENIDYLUM)1 препарат

антихолінергічний препарат центральної дії, порушує зв’язки між допаміном та ацетилхоліном у ЦНС; чинить виражену центральну Н-холіноблокуючу, а також периферичну М- холіноблокуючу дію; зменшує тремор, меншою мірою впливає на ригідність мускулатури та брадикінезію; зменшує салівацію, потовиділення та сальність шкіри; спазмолітична дія пов’язана з антихолінергічною активністю та прямим міотропним впливом.

монотерапія та комбінована терапія (з леводопою) паркінсонізму різного походження; додатково для табл. по 5 мг: екстрапірамідні симптоми, спричинені нейролептиками або препаратами з подібним ефектом; хвороба Паркінсона; хвороба Літтла; спастичні паралічі, пов’язані з ураженням екстрапірамідної системи, у ряді випадків знижує тонус та поліпшує рухи при парезах пірамідного характеру.

дозу підбирають індивідуально, починаючи з найнижчої та доводячи до мінімально ефективної дози; паркінсонізм: початкова доза 1 мг/добу, кожні 3-5 днів цю дозу підвищують на 1-2 мг/добу до отримання оптимального лікувального ефекту; підтримуюча доза 6-16 мг/добу, за 3-5 прийомів; МДД - 20 мг; лікування екстрапірамідних розладів, пов’язаних із прийомом ЛЗ: 2-16 мг/добу, залежно від тяжкості симптомів, МДД - 20 мг; при антихолінергічній терапії інших екстрапірамідних розладів дозу регулювати поступово, підвищуючи кожного дня початкову дозу 2 мг до мінімально ефективної підтримуючої дози, яка може перевищувати ту максимальну кількість, що призначають при інших показаннях, МДД - 50 мг; діти 5-17 років: тільки для лікування екстрапірамідних дистоній, МДД - 40 мг; завершувати лікування поступово, знижуючи дозу протягом 1-2 тижн. до його повної відміни.

гіперчутливість до компонентів препарату; глаукома; затримка сечовипускання; ГПЗ з порушенням відтоку сечі, аденома передміхурової залози; стенозуючі захворювання ШКТ (пілородуоденальний стеноз, ахалазія тощо); паралітичний ілеус, атонія кишечника, атонічні запори, механічна кишкова непрохідність, мегаколон; тахіаритмія, в т. ч. фібриляція передсердь; кардіопатії в ст. декомпенсації.

слабкість, головний біль, запаморочення, порушення сну, в т.ч. сонливість, дратівливість, нудота, блювання, загострення міастенії при дозах, вищих за рекомендовані; при підвищеній чутливості можливі неспокій, нервозність, збудження, ейфорія, когнітивні дисфункції, такі як сплутаність свідомості, порушення миттєвої та короткочасної пам’яті, безсоння, марення, галюцинації, параноїдальні р-ції, особливо в осіб літнього віку і пацієнтів з атеросклерозом,випадки дискінезії у вигляді мимовільних хореєподібних рухів обличчя, губ, тіла, кінцівок (особливо у пацієнтів, які приймають препарати леводопи), випадки зловживання тригексифенідилом через його ейфоричні та галюциногенні властивості,сухість шкіри та слизових оболонок, у т.ч. слизової оболонки ротової порожнини з можливим розвитком дисфагії, відчуття спраги, знижене потовиділення, гіпертермія, припливи, тахікардія, зменшення бронхіальної секреції, запор, порушення сечовипускання, в т.ч. утруднений початок сечовипускання, затримка сечі, порушення акомодації (в т.ч. циклоплегія), мідріаз, порушення (нечіткість) зору, фотофобія, підвищення ВТ, розвиток закритокутової глаукоми (в деяких випадках зі сліпотою), випадки парадоксальної синусової брадикардії, ізольовані випадки гнійного паротиту, вторинного по відношенню до надмірної сухості у роті, дилатації товстої кишки, кишкової непрохідності,р-ції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі.