ТІОПЕНТАЛ НАТРІЙ (THIOPENTALUM NATRIСUM) Діюча речовина
засіб для неінгаляційного наркозу; подовжує період відкриття ГАМК- залежних каналів на постсинаптичних мембранах нейронів головного мозку, час входу іонів хлору всередину нервової клітини та викликає гіперполяризацію мембран; пригнічує збуджувальну дію амінокислот (аспартату та глутамату); у великих дозах проявляє ГАМК-міметичну дію; проявляє протисудомну активність (підвищує поріг збудливості нейронів та блокуючи проведення та поширення судомного імпульсу головним мозком); сприяє міорелаксації (пригнічує полісинаптичні рефлекси, та сповільнює проведення по вставних нейронах спинного мозку); уповільнює метаболічні процеси у головному мозку, утилізацію мозком глюкози та кисню; має снодійну дію, прискорює процес засинання та змінює структури сну; пригнічує дихальний центр та зменшує його чутливість до вуглекислого газу; здійснює негативний інотропний ефект (зменшує ударний об’єм, серцевий викид та АТ); збільшує ємність венозної системи, знижує печінковий кровотік та швидкість клубочкової фільтрації.
індукційний наркоз; додатковий засіб для базисного наркозу (з подальшим використанням анальгетиків та міорелаксантів); додатковий засіб для купірування судомних станів різної етіології, у т.ч. зумовлених використанням засобів для місцевої анестезії; для зниження ВЧТ у пацієнтів з підвищеним ВЧТ під час проведення ШВЛ.
застосовується лише в умовах стаціонару; застосовується лише в/в повільно; застосовують у вигляді р-ну 25 мг/мл; в окремих випадках - 50 мг/мл; доза повинна бути пропорційна до маси тіла хворого; для ввідного наркозу використовувати в/в повільно за 10-15 секунд 100-150 мг; можливе повторне введення дози 100-150 мг через 1 хв; доза повинна бути відкоригована залежно від відповіді пацієнта, щоб звести до мінімуму ризик пригнічення дихання або можливість передозування, при цьому враховувати вік, стать і вагу пацієнта; анестезія зазвичай настає протягом 1 хв після в/в введення; для дорослих з масою тіла 70 кг середня доза складає 200-300 мг(8-12 мл р-ну 25 мг/мл), максимальна доза - 500 мг; для дітей в/в повільно за 10-15 секунд середня доза розчину становить 2-7 мг/кг маси тіла; за необхідності можливе повторне введення дози 2-7 мг/кг маси тіла через 1 хв; доза повинна бути ретельно відкоригована залежно від відповіді пацієнта, максимальна доза - не вище 7 мг/кг; купірування судомних станів: середня доза -75-125 мг (3-5 мл р-ну 25 мг/мл), вводити якомога скоріше після початку судом; повторне введення може знадобитися з метою купірування судомних станів, спричинених застосуванням ЛЗ для місцевої анестезії; зниження ВЧТ під час проведення ШВЛ у неврологічних пацієнтів: інтермітуючі болюсні ін’єк. у дозі 1,5-3 мг/кг маси тіла.
підвищена чутливість до тіопенталу та/або до інших барбітуратів, напади г. переміжної порфірії (в анемнезі хворого або у його близьких родичів), загострення БА, г. порушення кровообігу, хвороба Аддісона, колапс, термінальна стадія шоку, гарячкові стани, диспное або обструкція ДШ; з обережністю пацієнтам із тяжкими захворюваннями СС системи, тяжкими бронхолегеневими захворюваннями і при АГ різної етіології.
кашель, чихання; АР, включаючи шкірні висипання, кропив’янку, свербіж, набряк Квінке, гіперемію шкіри, озноб, анафілактичний шок, гемолітична анемія, ниркова недостатність асоційована з ростом а/т до тіопенталу; гіперсалівація, нудота, блювання, анорексія; гіпо- та/або гіперкаліємія; гіпертонус м’язів, сонливість, головний біль, сплутаність свідомості, амнезія, запаморочення; делірій у пацієнтів літнього віку; пригнічення або зупинка дихання, ларингоспазм, бронхоспазм; артеріальна гіпотензія, тахікардія, аритмія, СН, зниження скоротливої здатності міокарда; нездужання, підвищена втомлюваність; у випадку екстравазації барбітуратами (проникнення ЛЗ у навколишні м’які тканини при в/в введенні) існує ризик виникнення некрозу і сильного болю; при введенні 5% р-ну можливий розвиток тромбофлебіту; при випадковому внутрішньоартеріальному введенні - сильний артеріальний спазм та інтенсивний пекучий біль навколо місця ін’єк.