СУЛЬФАДИМІДИН (SULFADIMIDINUM)1 препарат

сульфаніламід короткої дії; активний відносно Гр (+) та Гр (-) коків, кишкової палички, шигел, клебсієл, холерного вібріона, збудників газової гангрени, сибірської виразки, дифтерії, катаральної пневмонії, чуми, хламідій, актиноміцетів, збудників токсоплазмозу; діє бактеріостатично; механізм дії пов’язаний з ПАБК та конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази, що призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої к-ти, необхідної для синтезу пуринів та піримідинів.

інфекції ДШ та ЛОР-органів (бронхіт, пневмонія, ангіна, гайморит, отит); запальні захворювання жовчо- та сечовивідних шляхів; інфекції шкіри та м’яких тканин (ранова інфекція, піодермія, бешиха); гонорея, трахома; шигельоз; токсоплазмоз.

внутрішньо р/оs; середні дози для дорослих - 2 г на 1-й прийом, потім - по 1 г 4-6 р/добу; вищі дози для дорослих: разова - 2 г, МДД - 7 г; дітям віком від 3 років - 0,1 г/кг на 1-й прийом, потім по 0,025 г/кг кожні 4-6-8 год.; шигельоз за схемою: по 1 г 6 р/добу кожні 4 год. (1-2-й день); по 1 г 4 р/добу кожні 6 год. (3-4-й день); по 1 г 3 р/добу кожні 8 год. (5-6-й день); всього на курс лікування - 25-30 г; після 5-6-денної перерви призначають 2-й курс терапії: по 1 г 5 р/добу кожні 4 год., вночі - через 8 год. (1-2-й день); по 1 г 4 р/добу, вночі не приймають (3-4-й день); по 1 г 3 р/добу (5-й день); протягом другого курсу приймають 21 г сульфадимезину; при легкому перебігу шигельозу дозу можна зменшити до 18 г; лікування шигельозу у дітей віком від 3 років: разова доза - 0,4-0,75 г 4 р/добу; протягом 5-7 днів; при більшості інфекційних хвороб лікування триває як мінімум ще 48-72 год. після зникнення симптомів захворювання і підтвердження одужання результатами бактеріологічного аналізу.

підвищена чутливість до сульфадимідину або до іншого компонента ЛЗ; наявність в анамнезі токсико-АР на інші сульфаніламіди, сульфонаміди або їх похідні; системні захворювання крові, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, в т.ч. анемія, лейкопенія; виражені порушення функції печінки та/або нирок; ниркова та/або печінкова недостатність; г. порфірія; гіпертиреоз; азотемія; дефіцит 1- глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (можливий гемоліз).

біль у ділянці живота, диспептичні явища (нудота, блювання, діарея, анорексія), стоматит, панкреатит, псевдомембранозний коліт; головний біль, неврологічні р-ції, включаючи асептичний менінгіт, атаксію, доброякісну в/черепну гіпертензію, судоми, запаморочення, сонливість, відчуття втоми, безсоння, депресія, периферичні або оптичні нейропатії, галюцинації, психози, шум у вухах, вертиго; свербіж, шкірні висипання (включаючи кропив’янку), медикаментозна гарячка, озноб, р-ції фотосенсибілізації, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (с-м Лайєлла), вузлувата еритема, с-м Стівенса- Джонсона, сироваткоподібний с-м, періорбітальний набряк, анафілактичні р-ції, в т.ч. ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; алергічний міокардит, вузликовий періартеріїт, вовчакоподібний с-м; підвищення рівня печінкових трансаміназ, гепатомегалія, жовтяниця, гепатит, можливий гепатонекроз; агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, гемолітична анемія при дефіциті 1-глюкозо-6- фосфатдегідрогенази, пурпура, гіпопротромбінемія, метгемоглобінемія; кристалурія (з поперековим болем, гематурією, олігурією, анурією), нефротоксичні р-ції (інтерстиціальний нефрит, тубулярний некроз, НН); гіпотиреоїдизм, гіпоглікемія; кашель, біль у горлі, задишка, легеневі еозинофільні інфільтрати, фіброзуючий альвеоліт; тахікардія, артеріїти, васкуліти, сіалоаденіт, болі в суглобах, м’язовий біль.