РАНІТИДИН (RANITIDINUM)13 препаратів
антагоніст Н2-гістамінових рецепторів; механізм дії зумовлений конкурентним інгібуванням Н2-гістамінових рецепторів мембран парієтальних клітин слизової оболонки шлунка; знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, зменшуючи об’єм шлункового соку, спричиненого подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пентагастрин, кофеїн); ззменшує кількість соляної кислоти у шлунковому соку, не впливає на концентрацію гастрину у плазмі крові, а також продукцію слизу.
пептична виразка шлунка та ДПК, не асоційована з H.pylori (у фазі загострення), включаючи виразку, асоційовану з прийомом НПЗЗ; функціональна диспепсія; хр. гастрит з підвищеною кислотоутворювальною функцією шлунка у стадії загострення; ГЕРХ (для полегшення с-мів) або рефлюкс-езофагіт.
дорослим та дітям віком старше 12 років; внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від прийому їжі; пептична виразка шлунка та ДПК, не асоційована з H. pylori (у фазі загострення): по 150 мг 2 р/добу (зранку та ввечері) або 300 мг на ніч протягом 4 тижнів, при виразках, що не зарубцювалися, продовжити лікування протягом наступних 4 тижнів; пептична виразка шлунка і ДПК, асоційована з прийомом НПЗЗ: по 150 мг 2 р/добу вранці та ввечері або 300 мг на ніч на період терапії НПЗЗ; функціональна диспепсія: по 150 мг 2 р/добу або 300 мг 1 р/добу протягом 2-3 тижнів; хр. гастрит з підвищеною кислотоутворювальною функцією шлунка у стадії загострення: по 150 мг 2 р/добу вранці та ввечері або 300 мг 1 р/добу протягом 2-4 тижнів; ГЕРХ: для полегшення с-мів по 150 мг 2 р/добу протягом 2 тижнів; при необхідності курс лікування продовжити; при загостренні та для довготривалого лікування по 150 мг 2 р/добу або 300 мг 1 р/добу на ніч протягом 8 тижнів; при необхідності продовжити до 12 тижнів; при вираженій нирковій недостатності (кліренс креатиніну - менше 50 мл/хв): добова доза 150 мг.
гіперчутливість до препарату; наявність злоякісних захворювань шлунка, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі, виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну <50 мл/хв).
лейкопенія, оборотна тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, іноді з гіпоплазією або аплазією кісткового мозку, нейтропенія, імунна гемолітична та апластична анемія (зазвичай оборотні); кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, с-м Стівенса-Джонсона, с-м Лайєлла, гіпертермія; підвищена втомлюваність, оборотна сплутаність свідомості, сонливість, безсоння, емоційна лабільність, занепокоєність, стан розгубленості, тривожності і неспокою, депресія, нервозність, галюцинації, шум у вухах, дратівливість, дезорієнтація (ці прояви спостерігаються переважно у тяжкохворих або пацієнтів літнього віку); головний біль, запаморочення і зворотні мимовільні рухові розлади; нечіткість зорового сприйняття, порушення акомодації; артеріальна гіпотензія, брадикардія, тахікардія, асистолія, атріовентрикулярна блокада, васкуліт, біль у грудях, аритмія, екстрасистолія; сухість у роті, нудота, блювання, метеоризм, запор, діарея, біль у животі, гострий панкреатит, зниження апетиту; скороминущі та оборотні зміни показників функції печінки, гепатоцелюлярний, холестатичний чи змішаний гепатит, жовтяниця; гіперемія, свербіж, шкірні висипання, мультиформна еритема, алопеція; артралгія, міалгія; г. інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок; гіперпролактинемія, галакторея, гінекомастія, аменорея, зниження потенції і/або лібідо.