0
UA | RU

РИБАВІРИН (RIBAVIRINUM)

Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину РИБАВІРИН

противірусні засоби прямої дії
противірусні засоби прямої дії
противірусні засоби прямої дії
противірусні засоби прямої дії

Фармакологічні властивості

синтетичний аналог нуклеозиду, який проявляє активність in vitro щодо деяких РНК- і ДНК-вірусів; механізм дії, за яким рибавірин у комбінації з інтерфероном α-2а чи пегінтерфероном α-2а чинить дію щодо вірусу гепатиту С, невідомий; у пацієнтів з хр. гепатитом С зниження рівня РНК вірусу гепатиту С при відповіді на терапію препаратом пегінтерферон α-2а у дозі 180 мкг відбувається у дві фази; перша фаза відзначається через 24-36 год після першої ін’єкції препарату, друга фаза відбувається протягом наступних 4-16 тижнів у пацієнтів зі стійкою вірусологічною відповіддю; не здійснює значного впливу на кінетику вірусу протягом перших 4-6 тижнів у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію рибавірином і пегільованим інтерфероном α-2а або інтерфероном α; монотерапія не впливає на елімінацію вірусу гепатиту (РНК ВГС) або на покращення гістології печінки після 6-12 місяців лікування та протягом 6 наступних місяців спостереження.

Показання РИБАВІРИН

лікування ХГС у комбінації з іншими лікарськими засобами: терапія трьома препаратами — у дорослих пацієнтів (у віці 18 років і старше) з компенсованим захворюванням печінки, які раніше не отримували лікування або якщо попереднє лікування було неефективним; терапія двома препаратами — у дорослих, підлітків та дітей у віці 3 років і старше.

Застосування РИБАВІРИН

не застосовувати як єдиний терапевтичний засіб лікування, він неефективний в якості монотерапії гепатиту С; приймають внутрішньо, з їжею, щоденно, в 2 прийоми (вранці та ввечері); може бути застосований в комбінації як з пегінтерфероном α-2b, так і з інтерфероном α-2b; вибір режиму комбінованої терапії проводиться індивідуально, з урахуванням очікуваної ефективності та безпеки обраної комбінації; доза залежить від маси тіла пацієнта; добові дози дози рибавірину в комбінації з пегінтерфероном α-2b: при масі тіла пацієнта до 65 кг — 800 мг (по 400 мг 2 р/добу), при масі тіла 65 — 80 кг — 1 000 мг (400 мг + 600 мг), при масі тіла 81 — 105 кг — 1 200 мг (600 мг + 600 мг), при масі тіла >105 кг — 1 400 мг (600 мг + 800 мг); тривалість лікування (прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді): у пацієнтів, інфікованих ВГС генотипу 1, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні лікування, ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді дуже низька, генотип 1: пацієнтам, які продемонстрували вірусологічну відповідь на 12-му тижні лікування, терапію продовжувати наступні 9 місяців (у цілому 48 тижнів), генотип 2 чи 3: рекомендована тривалість лікування всіх пацієнтів 24 тижні, із супутньою ВІЛ-інфекцією — протягом 48 тижнів, генотип 4: пацієнти, інфіковані вірусом генотипу 4, важче піддаються лікуванню; добові дози дози рибавірину в комбінації з інтерфероном α-2 — при масі тіла менше 75 кг — 1 000 мг (400 мг + 600 мг), при масі тіла більше 75 кг — 1200 мг (600 мг + 600 мг); рекомендована тривалість лікування щонайменше 6 місяців; генотип 1: лікування продовжують протягом наступних 6 місяців (у цілому 1 рік) у тих хворих, в яких в кінці перших 6 місяців лікування відбулася елімінація РНК ВГС із сироватки крові; генотипи не-1: рішення про продовження терапії до 1 року у пацієнтів з негативним HCV-РНК після 6 місяців лікування повинно засновуватись на інших прогностичних факторах (вік пацієнта >40 років, чоловіча стать, наявність фіброзу); дозування для дітей (маса тіла яких менше 47 кг, або тим, хто не може ковтати капсули, призначають рибавірин 40 мг/мл у вигляді р-ну для внутрішнього застосування): 15 мг/кг/добу у комбінації з інтерфероном α-2 (в дозі 3 млн МО/м2 3 р/тиждень); добові дози рибавірину для дітей — при масі тіла 47-49 кг — 600 мг (200 мг + 400 мг), при масі тіла 50-65 кг — 800 мг (400 мг + 400 мг), при масі тіла >65 кг — відповідає дозуванню для дорослих; тривалість лікування дітей та підлітків; генотип 1: 1 рік; пацієнти, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні лікування, навряд чи будуть мати стійку вірусологічну відповідь (негативний прогностичний рівень 96%); хворим, які не досягли вірусологічної відповіді на 12-му тижні, лікування слід відмінити; генотип 2 чи 3 — рекомендована тривалість лікування всіх пацієнтів становить 24 тижні; при виникненні серйозних небажаних явищ або відхилень у лабораторних показниках під час терапії рібавірином і пегінтерфероном α-2 чи інтерфероном α-2, скоригувати дозу кожного препарату до зникнення небажаних явищ; якщо переносимість препаратів не поліпшиться після корекції дози, застосування даних лікарських засобів може бути припинено.

Протипоказання

підвищена чутливість до рибавірину та до інших компонентів препарату; вагітність (лікування препаратом може бути розпочате лише після отримання негативного тесту на вагітність безпосередньо перед початком лікування) і період годування груддю; чоловіки, жінки яких є вагітними; тяжка патологія серця в анамнезі, у тому числі нестабільна та неконтрольована патологія серця протягом попередніх 6 місяців; тяжкі порушення функції печінки чи некомпенсований цироз печінки; гемоглобінопатії (таласемія, серпоподібноклітинна анемія); лікування пегінтерфероном α-2а протипоказане пацієнтам з ко-інфекцією ВІЛ-ВГС з цирозом за шкалою Чайлда-П’ю ≥ 6, за умови, якщо підвищення даного показника не пов’язане з непрямою гіпербілірубінемією внаслідок прийому препаратів, таких як атазанавір та індинавір; тяжкі виснажливі захворювання; хр. ниркова недостатність або кліренс креатиніну <50 мл/хв та/або пацієнти, яким проводять гемодіаліз; дітям та підліткам при наявності анамнестичних або клінічних даних про тяжкий психічний розлад, особливо депресію, суїцидальні думки або спробу самогубства; аутоімунний гепатит або інші аутоімунні захворювання в анамнезі (у зв’язку з комбінацією з пегінтерфероном α-2b або інтерфероном α-2b).

Побічна дія

гіперлактацидемія/лактатацидоз, грип, пневмонія, емоційна лабільність, апатія, дзвін у вухах, болі в горлі і гортані, хейліт, набута ліподистрофія і хроматурія, інфекції ВДШ, бронхіт, кандидоз порожнини рота, простий герпес; інфекції нижніх дихальних шляхів, інфекції сечостатевої системи, інфекції шкіри; ендокардит, зовнішній отит, злоякісне новоутворення печінки, анемія; тромбоцитопенія, лімфаденопатія; панцитопенія; апластична анемія; парціальна червоноклітинна аплазія кісткового мозку, саркоїдоз, тиреоїдит; анафілаксія, системний червоний вівчак, РА; ідіопатична або тромботична тромбоцитопенічна пурпура; відторгнення трансплантата печінки і нирок, хвороба Фогта-Коянагі-Харада, гіпотиреоз, гіпертиреоз; ЦД, анорексія; дегідратація, депресія, безсоння; зміна настрою, емоційні розлади, тривога, агресивність, нервозність, зниження лібідо; суїцидальні думки, галюцинації, гнів; суїцид, психічні розлади; манія, біполярні розлади, гоміцидальні ідеї, головний біль, запаморочення, порушення концентрації уваги; порушення пам’яті, синкопальні стани, слабкість, мігрень, гіпестезія, гіперестезія, парестезія, тремор, порушення смакових відчуттів, нічні кошмари, сонливість; периферична нейропатія; кома, судоми, ушкодження лицевого нерва, порушення зору, біль в очному яблуці, запальні захворювання очей, ксерофтальмія; крововилив у сітківку; оптична нейропатія, набряк диска зорового нерва, ураження судин сітківки, ретинопатія, виразка рогівки; втрата зору; серйозні випадки відшарування сітківки, вертиго, біль у вусі; втрата слуху, тахікардія, серцебиття, периферичні набряки; ІМ, застійна СН, стенокардія, суправентрикулярна тахікардія, аритмія, фібриляція передсердь, перикардит, припливи; гіпертензія; крововилив у головний мозок, задишка, кашель; задишка при фізичному навантаженні, носова кровотеча, назофарингіт, набряки пазух, закладеність носа, риніт, біль у горлі; свистяче дихання; інтерстиційний пневмоніт (включаючи випадки з летальним наслідком), емболія легеневої артерії, діарея, нудота, біль у животі; блювання, диспепсія, дисфагія, звиразкування слизової оболонки ротової порожнини, кровоточивість ясен, глосит, стоматит, метеоризм, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; шлунково-кишкова кровотеча, хейліт, гінгівіт; пептична виразка, панкреатит, порушення функції печінки; печінкова недостатність, холангіт, жирова дистрофія печінки, алопеція, дерматит, свербіж, сухість шкіри; висипання, підвищене потовиділення, псоріаз, кропив’янка, екзема, шкірні реакції, реакції фотосенсибілізації, нічні потіння; токсичний епідермальний некроліз, с-м Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, міальгії, артралгії; болі у спині, артрит, м’язова слабкість, болі в кістках, болі в шиї, кістково-м’язовий біль, м’язові судоми; міозит; рабдоміоліз, ниркова недостатність, нефротичний с-м, імпотенція, аменорея, менорагія, порушення менструального циклу, дисменорея, біль у грудях, порушення з боку яєчників, вагінальні порушення, лихоманка, озноб, біль, астенія, слабкість, подразливість, реакції у місці ін’єкції; болі в грудній клітці, грипоподібний с-м, нездужання, загальмованість, припливи, спрага, зниження маси тіла.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko