ХІНАГОЛІД (QUINAGOLIDUM)

селективний агоніст дофамінових D2-рецепторів, що не належить до хімічної групи похідних ріжків; чинить сильну інгібуючу дію на секрецію пролактину передньої частки гіпофіза, не знижуючи при цьому нормальні рівні інших гіпофізарних гормонів; у деяких пацієнтів зниження секреції пролактину може супроводжуватися короткочасним незначним підвищенням рівня гормона росту в плазмі крові; клінічна значимість цього явища невідома; хінаголід інгібітор секреції пролактину пролонгованої дії є ефективним при призначенні внутрішньо 1 раз на добу пацієнтам із гіперпролактинемією, призводячи до зменшення вираженості таких клінічних симптомів, як галакторея, олігоменорея, аменорея, безпліддя і зниження лібідо; тривале лікування препаратом призводить до зменшення розмірів або зупинки росту пролактинсекретуючих мікро- і макроаденом гіпофіза. Клінічно значиме зниження рівня пролактину в крові настає ч/з 2 год. після прийому препарату, досягає максимуму ч/з 4 - 6 год. і зберігається майже 24 год; встановлена пряма залежність тривалості дії препарату від величини його дози, тоді як для пролактинзнижуючого ефекту такої залежності немає; максимальний пролактинінгібуючий ефект відзначений після одноразового застосування дози 50 мкг; посилення дії спостерігалося не при збільшенні дози, а при збільшенні тривалості застосування.

гіперпролактинемія ідіопатична або спричинена пролактин-секретуючою мікро- або макроаденомою гіпофіза.

з огляду на можливість розвитку ортостатичної гіпотензії, нудоти, блювання та запаморочення внаслідок дофамінергічної стимуляції дозу слід збільшувати до терапевтичної поступово; приймати 1 р/добу, бажано на ніч, перед сном, з невеликою кількістю їжі; дорослі: оптимальну дозу підбирати індивідуально, враховуючи ступінь зменшення рівня пролактину в плазмі крові й переносимість; лікування розпочинають із застосування табл. по 25 мкг, 50 мкг; у перші 3 дні призначають у дозі 25 мкг/добу; у наступні 3 дні - в дозі 50 мкг/добу; починаючи з 7-го дня й далі рекомендована доза - 75 мкг/добу; при необхідності здійснюють подальше поступове збільшення дози до досягнення оптимального терапевтичного ефекту; підтримуюча доза становить 75 - 150 мкг/добу; у 1/3 пацієнтів виникає необхідність застосування добової дози 300 мкг/добу й вище; у таких випадках добову дозу можна підвищувати в межах 75 - 150 мкг з інтервалами не менше 4 тижнів до досягнення задовільного терапевтичного ефекту або погіршення переносимості препарату, що може потребувати перерви в лікуванні.

гіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції нирок або печінки; психічні розлади в анамнезі.

нудота, блювання, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, анорексія, біль у животі, запор, діарея, безсоння, набряк, приливи, закладеність носа, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, м’язова слабкість, нетривалий г. психоз, сонливість, надмірна схильності до азартних ігор, збільшення сексуального потягу, гіперсексуальність, нав’язливих витрат або покупок, компульсивного або панічного переїдання, реакції підвищеної чутливості.