ПІРАЗИНАМІД (PYRAZINAMIDUM)2 препарати

туберкулостатична; руйнує М. tuberculosis на стадії внутрішньоклітинного ділення; особливо ефективний протягом перших місяців лікування; завжди призначається разом з іншими туберкулостатиками (ізоніазидом, етамбутолом, рифампіцином) для того, щоб запобігти розвитку стійких до піразинаміду штамів М. tuberculosis; добре проникає в осередки туберкульозного ураження, і його специфічна активність не зменшується у кислому середовищі казеозних мас, що дає змогу призначати препарат при туберкуломах, казеозних лімфаденітах, казеозно-пневмонічних процесах.

лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).

табл. приймають цілими запиваючи водою у вигляді разової дози після їди; для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла; добова доза для дорослих та дітей віком від 15 років становить 15 - 30 мг/кг на прийом; приймають 1-3 р/день залежно від переносимості; МДД не повинна перевищувати 2 г. Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, переносимості препарату і визначається лікарем (зазвичай 6-8 місяців).

підвищена чутливість до піразинаміду, до інших інгредієнтів препарату, або до інших близьких за хімічною структурою ЛЗ (етіонамід, ізоніазид, ніацин); тяжка печінкова недостатність, безсимптомна гіперурикемія, г. подагра, період вагітності або годування груддю.

диспептичні явища, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, пептична виразка, металевий присмак у роті, порушення ф-ції печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, тимолової проби; гепатомегалія; у поодиноких випадках - виникнення г. атрофії печінки, що залежить від дози, жовтяниця, інтерстиціальний нефрит; у поодиноких випадках - міоглобінурична НН внаслідок рабдоміолізу, дизурія, біль при сечовипусканні, запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресія; у поодиноких випадках - галюцинації, судоми, сплутаність свідомості, периферична нейропатія, парестезії, тромбоцитопенія, еозинофілія, анемія, сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфірія, підвищення к-ції сироваткового заліза, гіперкоагуляція, схильність до утворення тромбів, спленомегалія, артралгія, міальгія, рабдоміоліз, подагричні напади, шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, фотосенсибілізація, акне, дерматит, анафілактоїдні р-ції, ангіоневротичний набряк, гарячка; загальна слабкість, нездужання, гіперурикемія, пелагра, гіпертермічний синдром, утруднене дихання, задишка, сухий кашель, загальна слабкість.