0
UA | RU

ПІРИДОКСИН (PYRIDOXINUM)

Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину ПІРИДОКСИН

Фармакологічні властивості

в організмі фосфорилюється в піридоксаль-5-фосфат — кофермент реакцій декарбоксилювання і переамінування амінокислот; бере активну участь у метаболізмі триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової к-ти та інших амінокислот, обміні гістаміну; відіграє важливу роль у транспорті амінокислот ч/з клітинну мембрану; бере участь у синтезі білка, ферментів, порфіринів, гемоглобіну, простагландинів, в обміні серотоніну, катехоламінів, вітаміну В6; покращує утилізацію ненасичених жирних кислот, нормалізує ліпідний обмін при атеросклерозі (знижує рівень холестерину і ліпідів), покращує скоротність міокарда, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму, стимулює гемопоез; при атеросклерозі і ЦД знижує рівень глікозильованого гемоглобіну; чинить діуретичну дію, сприяє зниженню підвищеного АТ; потенціює дію діуретиків; при депресіях стимулює утворення норепінефрину і серотоніну; зв’язуючись з фібриногеном і специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів, інгібує їх агрегацію.

Показання ПІРИДОКСИН

гіпо- та авітаміноз вітаміну В6; комплексне лікування токсикозу вагітних, атеросклерозу, анемії (у т.ч. сидеробластої), лейкопеній, хвороб нервової системи (радикуліти, неврити, невралгії, паркінсонізм, хвороба Літтла), депресії інволюційного віку, себореєподібного та несеборейного дерматиту, оперізувального лишаю, нейродерміту, псоріазу, ексудативного діатезу, при виведенні із запою і с-мі похмілля; повітряна та морська хвороби, хвороба Меньєра; піридоксинзалежні судоми; попереджує або зменшує токсичні ефекти (особливо поліневрити) при лікуванні ПТП.

Застосування ПІРИДОКСИН

в/м, в/в або п/ш; гіповітаміноз В6: добова доза 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення, курс лікування — 3-4 тижні; сидеробластна анемія: в/м у добовій дозі 100 мг (2 мл) 2 р/тиждень, одночасно приймати фолієву к-ту, рибофлавін, вітамін В12; депресії інволюційного віку: в/м у дозі 200 мг (4 мл)/добу, курс лікування — 20-25 ін’єкцій; застосування препаратів групи ізоніазиду: добова доза 5-10 мг (0,1-0,2 мл) протягом усього курсу лікування ізоніазидом; передозування препаратів групи ізоніазиду: на кожен 1 г передозованого препарату вводять в/в 1 г (20 мл) піридоксину зі швидкістю 0,5 г/хв; при передозуванні ізоніазиду понад 10 г піридоксин вводять в/в 4 г (80 мл), а потім в/м — по 1 г (20 мл) кожні 30 хв; загальна добова доза — 70-350 мг/кг; токсикоз вагітних: в/м по 50 мг (1 мл)/добу; курс лікування — 10-20 ін’єкцій; піридоксинзалежна анемія (макроцитарна, гіпохромна з підвищенням рівня заліза у плазмі крові): добова доза 50-200 мг (1-4 мл); курс лікування — 1-2 місяці; піридоксинзалежний с-м, включаючи піридоксинзалежні судоми: в/в або в/м у дозі 50-500 мг (1-10 мл)/добу, в/в вводять зі швидкістю 50 мг/хв; курс лікування — 3-4 тижні; паркінсонізм: в/м у дозі 100 мг (2 мл)/добу, курс лікування 20-25 днів, ч/з 2-3 місяці — повторний курс або за іншою схемою: в/м у початковій добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл), потім щоденно дозу збільшують на 50 мг (1 мл) і доводять до 300-400 мг (6-8 мл)/добу одноразово, лікування здійснюється курсами в 12-15 днів; інші показання: добова доза 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення; діти: гіповітаміноз В6: 1-2 мг/кг маси тіла на добу, курс лікування — 2 тижні; піридоксинзалежні судоми: в/м або в/в струминно зі швидкістю 50 мг/хв у дозі 50-100 мг (1-2 мл)/добу; максимальні дози для дітей не встановлені; передозування препаратів групи ізоніазиду: на кожен 1 г передозованого препарату вводять в/в 1 г (20 мл) піридоксину; якщо доза ізоніазиду невідома, піридоксин вводять із розрахунку 70 мг/кг маси тіла; максимальна доза — 5 г (100 мл).

Протипоказання

гіперчутливість до компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка і ДПК; захворювання печінки, що перебігають з тяжкою функціональною недостатністю; ІХС.

Побічна дія

тахікардія, біль у ділянці серця; головний біль, запаморочення, сонливість, збудження, порушення координації, парестезії, оніміння в кінцівках, поява відчуття стискання в кінцівках — симптом «панчох і рукавичок», втрата свідомості і розвиток судом при швидкому в/в введенні; утруднене дихання; нудота, біль в епігастральній ділянці, печія, підвищення шлункової секреції; зниження рівня фолієвої кислоти; р-ції гіперчутливості, анафілактичний шок, кропив’янка, висипання, свербіж, гіперемія шкіри, дерматит, набряк Квінке, фотосенсибілізація; зміни у місці введення, включаючи гіперемію, свербіж, печіння в місці ін’єкцій; слабкість, гарячка.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko