ПРАВАСТАТИН (PRAVASTATINUM, ПРАВАСТАТИН)

є одним з представників нового класу гіполіпідемічних препаратів - конкурентних інгібіторів ГМГ КоА-редуктази, які пригнічують біосинтез холестерину; чинить гіполіпідемічну дію за допомогою двох основних механізмів: 1) оборотне інгібування ключового ферменту синтезу холестерину - ГМГ КоА-редуктази, що призводить до помірного зменшення внутрішньоклітинних пулів холестерину; у результаті цього механізму дії блокується перетворення ГМГ КоА в мевалонову кислоту і редукується внутрішньоклітинний холестерин; порівняно з іншими статинами - інгібіторами ГМГ КоА-редуктази - правастатин впливає на фермент переважно в печінці (до 95%), а не в інших місцях - селезінці, сім’яниках, нирках і надниркових залозах; має структурну схожість з однією частиною ГМГ КоА, а саме з 3-гідрокси-3-метилглутаратом; через зменшення внутрішньоклітинних резервів холестерину правастатин стимулює синтез рецепторів для ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у клітинних мембранах, і, таким чином, посилює катаболізм, опосередкований рецепторами і кліренс циркулюючого атерогенного холестерину - ЛПНЩ; 2) інгібує утворення холестеринвмісних ЛПНЩ через пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), який є прекурсором ЛПНЩ.

за відсутності адекватної терапевтичної реакції на дієтотерапію і фізичні навантаження; лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії, як доповнення до дієти, при відсутності ефекту немедикаментозних заходів; первинна профілактика - для зменшення СС захворювань та смертності у пацієнтів із середньою і тяжкою гіперхолестеринемією та при підвищеному ризику виникнення перших клінічних епізодів СС захворювань, як доповнення до дієти; вторинна профілактика - для зниження ризику повторного ІМ та смертності у пацієнтів з ІМ та нестабільною стенокардією в анамнезі, незалежно від рівня холестерину, в якості додаткового лікування для корекції факторів ризику; посттрансплантаційне лікування - зниження посттрансплантаційної гіперліпідемії у пацієнтів, які застосовують імуносупресори після трансплантації органів.

гіперхолестеринемія - рекомендовані дози - 10 мг 1 р/добу, при відсутності результату дозу поступово збільшують через 4-тижневий інтервал до досягнення максимальної добової дози 40 мг, режим дозування індивідуальний і залежить від терапевтичної відповіді і переносимості лікарського препарату; первинна і вторинна профілактика СС захворювань - рекомендована первинна і підтримуюча профілактична доза 40 мг/добу; дозування після трансплантації - для пацієнтів, які застосовують імуносупресивні засоби, рекомендована початкова доза 20 мг/добу, залежно від ефективності лікування за ліпідними показниками, дозу можна довести до 40 мг під суворим наглядом лікаря; діти віком від 8 до 18 років із гетерозиготною спадковою гіперхолестеринемією - рекомендована доза - 10-20 мг 1 р/добу для дітей 8-13 років, 10-40 мг/добу - для дітей 14-18 років.

гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, захворювання печінки в активній фазі або стійке підвищення рівня трансаміназ сироватки нез’ясованої етіології, що втричі перевищує верхню межу норми.

запаморочення, головний біль, порушення сну, включаючи безсоння, зорові порушення (у тому числі затуманення зору і диплопія), диспепсія/підвищена кислотність, біль у животі, нудота, блювання, запор, діарея, метеоризм, порушення сечовипускання (дизурія, ніктурія, полакіурія), свербіж, висипання, кропив’янка, порушення волосяного покриву (в тому числі, алопеція), статеві дисфункції, відчуття втоми, м’язово-скелетний біль, м’язові судоми, артралгія, міалгія, м’язова слабкість, значне підвищення рівня AST і ALT, більш ніж у 3 рази вище вихідних показників, реакції гіперчутливості (анафілаксія, ангіонабряк, с- м, подібний червоному вовчаку), периферична поліневропатія (особливо при тривалому лікуванні), парестезії, панкреатит, жовтяниця, гепатит, г. некроз печінки, рабдоміоліз, міопатії, міозит, поліміозит, пошкодження сухожиль і ускладнення з розривами, кошмари; втрата пам’яті; депресія; інтерстиціальні захворювання легень, ЦД.