ПРЕНОКСДІАЗИН (PRENOXDIAZINUM)

чинить протикашльову дію за рахунок:локальної анестезуючої дії: знижує збудливість периферичних сенсорних (кашльових) рецепторів; розширення бронхів: пригнічує барорецептори, які беруть участь у кашльовому рефлексі; незначного зниження активності дихального центру, але не викликає пригнічення дихання; полегшує дихання та відходження мокротиння; протикашльовий ефект триває понад 3-4 години.

г. або хр. кашель, головним чином непродуктивний, будь-якого походження (при бронхіті, трахеїті, плевриті, пневмонії, при СН), підготовка пацієнтів до бронхоскопічних або бронхографічних обстежень; підходить для ослаблення кашлю, який супроводжує захворювання з порушенням дихання та аерації, тому що не втручається у діяльність респіраторного центру.

табл. приймати цілими, не розжовуючи та не подрібнюючи, інакше може викликати тимчасове оніміння, нечутливість слизової оболонки рота; середня доза для дорослих - 1 табл. (100 мг) 3 - 4 р/добу, у більш складних випадках доза може бути збільшена до 2 табл. (200 мг) 3 - 4 р/добу або до 3 табл. (300 мг) 3 р/добу; максимальна одноразова доза для дорослих 3 табл., МДД - 9 табл.; діти від 3 до 14 років - середня доза для дітей у залежності від віку та маси тіла, відповідно нижча: від ¼ до ½ табл. 3-4 р/добу (від 3 до 4 разів по 25 або 50 мг); для дітей віком від 3 до 6 років або з масою тіла від 10 до 20 кг: ½ табл. 3 р/добу (3 рази по 50 мг); для дітей віком від 6 до 14 років чи з масою тіла більше 20 кг: ½ табл. 3-4 р/добу (від 3 до 4 разів по 50 мг); максимальна одноразова доза для дітей ½ табл., МДД - 2 табл.; при підготовці до бронхоскопії: 0,9 - 3,8 мг/кг маси тіла призначають у комбінації з 0,5-1 мг атропіну за год до початку проведення процедури.

підвищена чутливість до препарату; захворювання, що супроводжуються значною бронхіальною секрецією, післяопераційні стани (після інгаляційної анестезії).

сухість у роті та горлі, АР: шкірний висип і ангіоневротичний набряк; біль у шлунку, схильність до запорів.