ПРОКАЇНАМІД (PROCAINAMIDUM) Діюча речовина

антиаритмічний засіб, блокатор швидкого іонного потоку натрію (IА клас); блокуючи швидкий потік натрію, препарат знижує швидкість деполяризації у фазі 0; пригнічує проведення імпульсів по передсердях, AV-вузлу та шлуночках, подовжує ефективний рефрактерний період передсердь; пригнічує автоматизм синусового вузла і ектопічних водіїв ритму, збільшує поріг фібриляції шлуночків, має слабкий негативний інотропний ефект, холіноблокуючу та вазодилататорну дію, через що розвивається тахікардія і знижується АТ; електрофізіологічна дія прокаїнаміду виявляється у подовженні комплексу QRS, подовженні інтервалу PQ та QT.

розлади серцевого ритму: шлуночкові аритмії (екстрасистолія, тахікардія).

розводити 5% р-ном глюкози (декстрози) і вводити в/в у вигляді повільної ін’єкції або інфузії (зі швидкістю не більше 50 мг/хв) під постійним контролем пульсу, АТ та показників електрокардіограми (ЕКГ); купірування г. нападу аритмії - 100 мг в/в у вигляді повільної ін’єкції (зі швидкістю не більше 50 мг/хв), у разі необхідності ін’єкцію можна повторювати кожні 5 хв, для досягнення бажаного клінічного ефекту допустимо застосовувати сумарну дозу до 1 г, антиаритмічна дія може спостерігатися вже після застосування перших 100 або 200 мг; дози 500 або 600 мг достатньо для досягнення вираженого антиаритмічного ефекту; поточний контроль аритмії - для досягнення терапевтичної концентрації 500-600 мг шляхом в/в інфузії із постійною швидкістю протягом 25-30 хв (20 мг/хв, концентрація інфузійного р-ну не повинна перевищувати 4 мг/мл, швидкість підтримувальної інфузії 50 мкг/хв/кг маси тіла для пацієнтів із нормальною функцією нирок, забезпечує ефективну концентрацію в плазмі крові на рівні 6,5 мкг/мл (3-10 мкг/мл).

підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату; блокади серця, включаючи передсердно-шлуночкові блокади II і III ступеня, тріпотіння-мерехтіння шлуночків, поєднане з подовженням інтервалу QT, блокада ніжок пучка Гіса, хр. СН, аритмії, пов’язані з глікозидною інтоксикацією, артеріальна гіпотензія, тяжка ниркова і печінкова недостатність, паркінсонізм, кардіогенний шок, червоний вовчак, БА, міастенія.

панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гіпопластична анемія), еозинофілія, гемолітична анемія з позитивною пробою Кумбса, головний біль, запаморочення, депресія, безсоння, міастенія, збудження, судоми, галюцинації, психоз, психотичні реакції з продуктивними симптомами, атаксія, артеріальна гіпотензія, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу «пірует», тахіаритмія, брадикардія, AV-блокада, колапс; асистолія, AV-блокада, гіркий присмак у роті, біль у животі, диспепсія, нудота, блювання, діарея, анорексія, внутрішньопечінковий холестаз, підвищення рівнів печінкових ферментів, гепатит, реакції гіперчутливості, висипання, свербіж, еритема, кропив’янка, макулопапульозний висип, ангіоневротичний набряк, зниження імунітету, вовчаковий с-м, що може проявлятися у вигляді пропасниці, ознобу, міалгії, артриту, ексудативного плевриту, перикардиту, виявлення антинуклеарних а/т, гіпергамаглобулінемія, слабкість скелетних м’язів, загальна слабкість, реакції в місці введення.