ПРОТІОНАМІД (PROTIONAMIDUM) Діюча речовина
резервний ПТП групи похідних тіокарбаміду, за хімічною структурою близький до ізоніазиду; препарат діє бактеріостатично, а в більш високих к-ціях бактерицидно на певні види мікобактерій; виявляє туберкулостатичну дію за рахунок блокування синтезу міколієвої кислоти в мікобактеріях; мінімальна пригнічувальна к-ція щодо МБТ становить 0,6 мг/л; для лікування туберкульозу протіонамід застосовують завжди в поєднанні з іншими ПТП, щоб попередити утворення резистентних мікобактерій.
лікування у складі комбінованої терапії з іншими ПТП будь-яких форм туберкульозу при неефективності терапії препаратами 1-го ряду; застосовується також як альтернатива клофазиміну при лікуванні прокази.
дорослим і дітям віком від 14 років внутрішньо; краще всього приймати під час сніданку з невеликою кількістю рідини; при виникненні побічної дії з боку ШКТ можна розділити дозу на 2 прийоми за добу; лікування починають з дози 250 мг (1 табл.) 1-2 р/день; доза може бути збільшена до 3-4 табл./добу залежно від терапевтичного ефекту; МДД для дорослих становить 1 г, для дітей віком від 14 років не повинна перевищувати 750 мг (3 табл./добу); у комбінації з ізоніазидом доза препарату може бути зменшена наполовину; добова доза для літніх пацієнтів (старше 60 р.) або для хворих із масою тіла менше 50 кг не повинна перевищувати 750 мг; зазвичай призначають 250 мг 2 р/добу; курс лікування - 8 - 9 місяців.
підвищена чутливість до протіонаміду або до інших компонентів препарату; г. та хр. тяжкі захворювання печінки (зокрема, г. гепатит, цироз печінки); г. гастрит; виразкова хвороба шлунка і ДПК у ст. загострення; ерозивно-виразковий коліт; ЦД; хр. алкоголізм; порфірія, судоми, психози.
шкірні висипи; акне, алопеція, фотодерматози; пелагроподібна р-ція відповідно до комбінації шкірних проявів та порушень з боку ЦНС; втрата апетиту, нудота; блювання; порушення ф-ції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, сухість у роті, печія, посилення слиновиділення, металевий присмак у роті, стоматит, хейліт, глосит, біль у животі, відчуття переповнення у шлунку, зміна випорожнень (включаючи діарею та запор), метеоризм; головний біль; порушення к-ції уваги; порушення сну; порушення психіки, психоз, збудження, суїцидальні спроби, депресія, тривожний стан, астенія; запаморочення, головний біль, пароксизмальні судоми, периферична нейропатія, полінейропатія, особливо при застосуванні препарату в комбінації з ізоніазидом; астенія; постуральна гіпотензія; тахікардія; зміна рівня цукру в крові, розвиток гіпоглікемії у хворих на ЦД, гінекомастія; порушення менструального циклу, дисменорея, аменорея, імпотенція, гіпотиреоз; неврит зорового нерва, параліч зорового нерва, затуманення зору, порушення зору, включаючи диплопію; шум у вухах, порушення слуху; кровохаркання; артралгія, артрит, слабкість мязів; можливі порушення з боку кісткового мозку, анемія, метгемоглобінемія, гіпопротромбінемія, гіпофібриногенемія, тромбоцитопенія, пурпура; уролітіаз; р-ції гіперчутливості.