НАНДРОЛОН (NANDROLONUM) Діюча речовина
є похідним тестостерону; на відміну від тестостерону, чинить більш виражену анаболічну і менш виражену андрогенну дію (дані отримані у ході доклінічних і клінічних досліджень); стимулює еритропоез людини, на що вказує збільшення кількості еритроцитів, підвищення рівнів гематокриту і гемоглобіну; цей ефект застосовується з терапевтичною метою для лікування анемій, зумовлених гіпоплазією кісткового мозку або зниженим продукуванням еритропоетину у результаті хіміотерапії; при дотриманні рекомендованих доз андрогенний ефект (наприклад вірилізація) спостерігається рідко; не містить С17 α-алкільної групи, пов’язаної з порушенням функції печінки і розвитком холестазу.
період реконвалесценції; анемія внаслідок хр. ниркової недостатності.
анемія - дорослим застосовують в/м: чоловікам - по 200 мг 1 р/тиждень, жінкам - по 100 мг 1 р/тиждень, лікування варто припинити у разі відсутності терапевтичного ефекту після 3-6 місяців застосування; після відповідного поліпшення лабораторних показників крові або її нормалізації варто поступово знизити дозу, регулярно контролюючи гематологічні показники, зниження рівня лабораторних показників крові під час зменшення дози або після закінчення лікування може бути показанням для поновлення лікування; період реконвалесценції - дорослим застосовують по 50 мг кожні 3-4 тижні, в/м, глибоко у м’язи.
вагітність; період годування груддю; карцинома простати, карцинома грудної залози у чоловіків; нефротичний с-м при тривалій анаболічній терапії; тяжка печінкова недостатність; метастази у пацієнтів з онкозахворюваннями; порфірія; підвищена чутливість (алергія) до будь-якого із компонентів препарату; дитячий вік.
пухлини печінки, реакції гіперчутливості, пригнічення секреції гонадотропіну, у жінок можуть мати місце симптоми вірилізації (акне, гірсутизм, облисіння за чоловічим типом, необоротне зниження тембру голосу, порушення менструального циклу, гіпертрофія клітора), аменорея; інгібування сперматогенезу, гінекомастія у чоловіків, у хлопчиків препубертатного віку може спостерігатися збільшення частоти ерекцій і збільшення пенісу, у дівчаток − посилення росту лобкового волосся і гіпертрофія клітора; зміна лібідо; печія, нудота, блювання, відчуття печіння язика, зниження апетиту; холестаз, жовтяниця; акне, слабковиражений гірсутизм, посилення васкуляризації шкірних покривів; порушення розвитку кісток та як внаслідок передчасне закриття епіфізів у пацієнтів молодшого віку; затримка натрію і води; набряк; підвищення концентрації сечовини в сироватці крові, позитивний азотистий баланс, гіперкальціємія (особливо у нерухомих пацієнтів та жінок із метастатичним раком молочної залози); відхилення (підвищення) показників функціональних печінкових тестів.