Всі аптеки України
Київ (адресу не вказано)
Активні речовини — “Н”НІТРОГЛІЦЕРИН* (NITROGLICERINUM*)

НІТРОГЛІЦЕРИН* (NITROGLICERINUM*) Діюча речовина

Сортування:
Нітрогліцерин таблетки сублінгвальні, 0,0005 г, контейнер, № 40; Технолог
Нітромінт® спрей сублінгвальний, 0,4 мг/1 доза, балон, 180 доз, № 1; Егіс
Нітрогліцерин-Здоров'я таблетки сублінгвальні, 0,5 мг, контейнер, № 40; Здоров'я ФК
Нітрогранулонг таблетки пролонгованої дії, 2,9 мг, блістер, № 50; Технолог
Нітрогранулонг таблетки пролонгованої дії, 5,2 мг, блістер, № 50; Технолог
Нітрогліцерин концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл, ампула, 2 мл, блістер у пачці, блістер у пачці, № 10; Здоров'я ФК
Нітрогліцерин таблетки сублінгвальні, 0,5 мг, банка, № 40; Мікрохім
Нітро-Мік® спрей дозований сублінгвальний, 0,4 мг/1 доза, флакон, 15 мл, 300 доз, 300 доз, № 1; Мікрохім
Нітрогліцерин концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл, ампула, 5 мл, блістер у пачці, блістер у пачці, № 5; Здоров'я ФК
Нітрогліцерин таблетки сублінгвальні, 0,0005 г, контейнер, № 20; Технолог
Немає в наявності

антиангінальний препарат групи периферичних вазодилататорів з переважною дією на венозні судини, механізм дії пов’язаний з вивільненням активної речовини оксиду азоту у гладкій мускулатурі судин, оксид азоту викликає активацію гуанілатциклази й підвищує рівень цГМФ, що приводить до розслаблення гладком’язових клітин у стінках судин, під впливом препарату артеріоли і прекапілярні сфінктери розслаблюються в меншою мірою, ніж великі артерії і вени, антиангінальна дія пов’язана головним чином зі зменшенням потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення переднавантаження та постнавантаження, сприяє розподілу коронарного кровообігу в ішемізованих ділянках міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у хворих на ІХС, стенокардію, при СН сприяє розвантаженню міокарда головним чином за рахунок зменшення переднавантаження, знижує тиск у малому колі кровообігу.

сильний та тривалий біль ішемічного генезу у ділянці серця, асоційований з ІМ або нестабільною стенокардією; недостатність насосної функції серця і набряк легень, асоційований з г.ІМ; АГ, пов’язана з операцією на відкритому серці та іншими хірургічними втручаннями; забезпечення контрольованої артеріальної гіпотензії під час хірургічних втручань; стенокардія (для купірування нападів стенокардії та короткочасної профілактики); фізичне навантаження або емоційний стрес, які можуть спричинити напади стенокардії; ад’ювантна терапія у випадках, які потребують невідкладної допомоги, при г. лівошлуночковій недостатності (серцева астма); зниження тиску при г.ІМ; запобігання спазмам коронарних судин, спричинених зондуванням серця, під час коронарографії.

при в/в введенні спостерігаються виражений гемодинамічний ефект, застосовується тільки в стаціонарних умовах (систолічний тиск крові не має знижуватися більш ніж на 10-15 мм рт.ст. у нормотензивних пацієнтів, не більш ніж на 5 мм рт.ст. - у хворих на артеріальну гіпотензію або схильних до неї, ЧСС не має підвищуватися більш ніж на 5 уд/хв, якщо в цей же час чітко поліпшується клінічна картина; інфузія може починатися зі швидкістю 10-20 мкг/хв; надалі швидкість можна збільшувати на 10-20 мкг/хв кожні 5-10 хв, залежно від реакції пацієнта; добрий терапевтичний ефект спостерігається при швидкості введення 50-100 мкг/хв; максимальна швидкість - 400 мкг/хв; при сублінгвальному застосуванні: при стенокардії - 1 табл. помістити під язик до повного розсмоктування; за відсутності антиангінальної дії протягом перших 3-5 хв прийняти ще 1 табл., дозу поступово підвищувати, доводячи її до 2-3 табл.; при відсутності терапевтичного ефекту після прийому 2-3 табл. необхідно викликати лікаря; аерозоль: по 1-2 розпилення сублінгвально у положенні сидячи, дозу можна збільшити до максимальної - 3 розпилення протягом 15 хв, з метою профілактики - за 5-10 хв до фізичного навантаження здійснюють 1 розпилення; г. лівошлуночкова недостатність (з/без набряку легень) - рекомендована доза - 1-3 розпилення (0,4-1,2 мг) під контролем системи кровообігу (систолічний АТ повинен бути вище 100 мм. рт. ст.), у разі незадовільного ефекту процедуру можна повторити у тій самій дозі через 10 хв; перед коронарографією з метою запобігання спазмам коронарних судин здійснити 1-2 розпилення (0,4 - 0,8 мг); у легких випадках приймають по 1-2 табл. по 2,9 мг 2 р/добу, вранці та після обіду, при більш тяжкому перебігу - 1-2 табл. по 5,2 мг 2 р/добу, вранці та після обіду; при стенокардії приймати сублінгвально одразу після виникнення нападу, звичайна доза препарату - 0,5 мг, для багатьох хворих зі стабільною стенокардією ефективною є і менша доза - 0,3 мг або 0,4 мг, при відсутності антиангінальної дії протягом перших 5 хв необхідно прийняти ще 1 табл., у разі відсутності терапевтичного ефекту після прийому 1-1,5 мг препарату необхідно негайно викликати лікаря (вірогідність розвитку ІМ), при виникненні толерантності у деяких хворих дозу препарату поступово збільшувати, доводячи її до 1,0-1,5 мг.

підвищена чутливість до нітрогліцерину та інших нітросполук; гіповолемія; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт. ст.); г.ІМ з локалізацією у правому шлуночку; підвищений внутрішньочерепний тиск (внаслідок травми голови чи крововиливу в мозок); тампонада серця; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; констриктивний перикардит, закритокутова глаукома, токсичний набряк легень; анемія; г. судинна недостатність (шок, судинний колапс); одночасне застосування інгібітора фосфодіестерази типу 5 силденафілу,тадалафілу, варденафілу; оскільки силденафіл потенціює гіпотензивну дію нітратів (перерва між прийомами повинна становити не менше 48 год), г. ІМ з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, брадикардія (менше 50 уд./хв), церебральна ішемія.

нечіткість зору, психотичні реакції, загальмованість, дезорієнтація, нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі, діарея, почервоніння, АР шкіри, реакції гіперчутливості, ексфоліативний дерматит, гіперемія шкірних покривів, головний біль, зниження АТ та/або постуральну гіпотензію з вираженою рефлекторною тахікардією, запамороченням або слабкістю, посилення симптомів стенокардії (парадоксальна реакція на нітрати), колапс, що супроводжується брадиаритмією і втратою свідомості; відчуття жару; ціаноз; блідість; метгемоглобінурія, шкірний висип, свербіж, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, відчуття збудження, тривоги, помірне скороминуще відчуття печіння у горлі; порушення смаку (металевий присмак у роті); поступальна гіпотензія; припливи; серцебиття; гіпотермія; загострення глаукоми; порушення дихання; загострення ІХС внаслідок гіпоксії, повна блокада, асистолія, ангіоневротичний набряк; зміни в місці введення.