МЕФЛОXІН (MEFLOQUINUM)

протималярійна дія; діє на безстатеві внутрішньоклітинні форми збудників малярії людини: Plasmodium falciparum, Plasmodium vivax, Plasmodium malariae і Plasmodium ovale; ефективний відносно збудників малярії, стійких до інших протималярійних препаратів; описані випадки резистентності P. falciparum до препарату, в основному у Південно-Східній Азії. Неактивний відносно печінкових стадій паразитів.

профілактика малярії та її лікування, у тому числі невідкладне; для p/os лікування малярії, спричиненої штамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів, зумовленої P. vivax, та малярії змішаної етіології; профілактика малярії особам, що від’їжджають у небезпечні щодо малярії регіони; рекомендується самостійно приймати як невідкладну терапію, при підозрі на малярію, якщо звернутися за терміновою медичною допомогою нема можливості.

табл. ковтати цілими, після їди, запиваючи не менше, ніж 200 мл води; рекомендована профілактична доза становить приблизно 5 мг/кг/ 1р/тижд.; щотижневі дози приймати завжди в той самий день тижня; 1-й раз прийняти не менше, ніж за тиждень до прибуття в ендемічний регіон; якщо це неможливо, необхідно призначити ударну дозу - для дорослих з масою тіла більше 45 кг вона дорівнюється 1 табл. (250 мг) на добу протягом 3 днів підряд, а потім - по 1 табл. на тиждень; дорослим та дітям з масою тіла 30- 45 кг - 3/4 табл., 20-30 кг - 1/2 табл., 10-20 кг - 1/4 табл. і при масі тіла 5-10 кг - 5 мг/кг (точна доза для дітей з масою тіла менше 10 кг може бути застосована тільки за рішенням лікаря та в умовах медичного закладу); щоб зменшити ризик захворювання малярією після виїзду з ендемічного регіону, профілактику продовжують ще протягом 4 тижнів; для лікування - рекомендована сумарна терапевтична доза становить 20 - 25 мг/кг; розподіл сумарної терапевтичної дози на 2-3 прийоми з інтервалом 6-8 год може зменшити частоту і ступінь тяжкості побічних дій; після лікування малярії, спричиненої P. vivax, для усунення печінкових форм плазмодіїв показана профілактика рецидивів за допомогою ЛЗ, що є похідними 8-амінохіноліну; якщо повний курс лікування через 48 - 72 год не приводить до поліпшення стану хворого, необхідно вирішити питання про призначення іншого засобу; при тяжкій г. малярії ЛЗ можна призначати після початкового в/в курсу терапії хініном тривалістю не менше 2 - 3 днів; самостійне лікування потрібно починати з дози 15 мг/кг; якщо медична допомога продовжує залишатися недоступною протягом 24 год, а тяжкі побічні реакції не виникають, то через 6 - 8 год можна прийняти другу частину сумарної терапевтичної дози; хворі з масою тіла більше 60 кг через 6-8 год після повторного прийому повинні прийняти ще одну табл.

гіперчутливість до мефлохіну, будь-яких компонентів препарату або близьких до нього препаратів (хініну, хінідину); комбіноване застосування з галофантрином, призначення галофантрину після лікування мефлохіном; депресія, психози, суїцидальні думки, спроби самогубства, поведінка, що загрожує власній безпеці пацієнта, шизофренія, тривожні стани, судоми, інші тяжкі психічні захворювання; одночасне застосування з екстрактами звіробою; одночасне застосування мефлохіну з рифампіцином повинне бути обмежене невідкладними станами; тяжка печінкова недостатність; малярійна гемоглобінурія.

нудота, блювання, діарея, біль у животі, запаморочення, порушення рівноваги, головний біль, сонливість, безсоння, кошмарні сновидіння; чутлива й рухова нейропатія (у тому числі з парестезіями, тремором і атаксією), судоми, збудження, тривожність, занепокоєння, депресія, панічні атаки, погіршення пам’яті, сплутаність свідомості, галюцинації, агресивні, психотичні і параноїдальні реакції, суїцидальні ідеї, окремі випадки енцефалопатії; порушення кровообігу (гіпотонія, АГ, припливи, непритомність), біль у грудній клітці, тахікардія, серцебиття, брадикардія, аритмія, екстрасистолія, транзиторні порушення провідності, випадки AV-блокади; висип, екзантема, еритема, кропив’янка, свербіж, випадання волосся, мультиформна еритема, с-м Стівенса-Джонсона; м’язова слабкість, судоми в м’язах, міалгії, артралгії; транзиторне підвищення активності трансаминаз, лейкопенія або лейкоцитоз, тромбоцитопенія.