МІАНСЕРИН (MIANSERINUM, МИАНСЕРИН)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

CAS №: 24219-97-4 C18H20N2

RTECS: 1,2,3,4,10,14b-гексагідро-2-метилдибензо(c,f)піразино(1,2-a)азепін.

Mm = 264,37 Да. Міансерин (у формі гідрохлориду) — білий кристалічний порошок без запаху, розчинний у воді (1:50), спирті (1: 100) і хлороформі (1:20). Чутливий до світла.

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

антидепресант; належить до групи піперазино-азепінових сполук і відрізняється від трициклічних антидепресантів; у хімічній структурі відсутній боковий ланцюжок, характерний для ТЦА, який відповідає за їх антихолінергічну активність; підвищує центральну норадренергічну нейротрансмісію шляхом α2-ауторецепторної блокади та пригнічення зворотного захоплення норадреналіну; виявлено взаємодію з серотоніновими рецепторами ЦНС; має анксіолітичну (протитривожну) дію; седативний ефект пов’язаний з впливом на α1-адренорецептори і Н1-гістамінові рецептори; при застосуванні в терапевтичних дозах практично не має антихолінергічної активності і, відповідно, впливу на СС систему; при передозуванні спричиняє менше кардіотоксичних ефектів порівняно з ТЦА; не виявляє взаємодії з симпатоміметичними і гіпотензивними, дія яких пов’язана з впливом на β-адренорецептори (бетанідин) чи α-адренорецептори (клонідин або метилдопа).

ПОКАЗАННЯ

усунення с-мів депресії, при яких показана лікарська терапія.

ЗАСТОСУВАННЯ

дорослі, рекомендована початкова доза — 30 мг/добу; дозу поступово підвищувати кожні кілька днів для отримання оптимального клінічного ефекту; ефективна добова доза — 60-90 мг, МДД — 90 мг; добову дозу можна розділити на кілька прийомів або за 1 прийом на ніч; позитивні результати виявляються протягом перших 2-4 тижнів терапії; якщо протягом наступних 2-4 тижнів не спостерігається позитивного ефекту, лікування припинити; після досягнутого клінічного покращення, для підтримки позитивного ефекту, лікування продовжувати протягом ще 4-6 міс.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гіперчутливість до міансерину або до будь-якого компонента ЛЗ; маніакальний стан; тяжке порушення функції печінки; одночасне застосування з інгібіторами МАО.

ПОБІЧНА ДІЯ

сухість у роті, стійкий запор, порушення акомодації; частота невідома: гранулоцитопенія, агранулоцитоз; збільшення маси тіла; гіпоманія; седативний ефект, що виникає на початку лікування і зменшується при продовженні лікування; судоми; гіперкінезія; нейролептичний злоякісний с-м; брадикардія після прийому початкової дози, подовжений інтервал QT, шлуночкова тахікардія типу «пірует»; артеріальна гіпотензія; підвищення печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит, відхилення від норми показників функції печінки; екзантема; артралгія; набряк; суїцидальне мислення чи поведінка.

Дата додавання: 24.05.2018 р. Версія для друку

Торговельні найменування

Developed by Maxim Levchenko