МІТОМІЦИН (MITOMYCINUM) Діюча речовина
має широкий спектр протипухлинної активності і сильної дії проти пересаджених пухлинних клітин (карцинома Ерліха, лейкемія, саркома Йошида); механізм дії полягає в здатності комбінуватися з ДНК у ракових клітинах і уповільнювати репродукцію ДНК за допомогою утворення перехресного зв’язку з подвійною скрученою ДНК, що забезпечує протипухлинний ефект; клітини в другій половині пребіосинтетичного періоду (G 1) і в першій половині біосинтетичного періоду (S) ДНК високочутливі до цих препаратів.
хр. лімфатична лейкемія, хр. мієлогенозна лейкемія, рак шлунка, колоректальний рак, рак легень, підшлункової залози, печінки, шийки матки, ендометрія, молочної залози, голови та шиї, сечового міхура.
періодичне застосування: в/в 4-10 мг з інтервалом 1-6 тижнів; послідовне застосування: в/в 2 мг 1 р/добу; періодичне застосування великої дози: в/в 10-30 мг 1-3 (або більше) р/тиждень; одночасне застосування з іншими антинеопластичними ЛЗ: 2-4 мг 1-2 р/тиждень в комбінації з іншими антинеопластичними ЛЗ; рак сечового міхура: для профілактики рецидивів 20 мг кожні 2 тижні і 40 мг 1 р/місяць або 3 місяці, з лікувальною метою вводять 20-40 мг в сечовий мухір 1 раз або 3 рази на тиждень, доза можна відкоригувати відповідно до віку пацієнта і вираженості симптомів; може бути застосований внутрішньоартеріально, внутрішньоплеврально та внутрішньочеревинно при дозуванні 2-10 мг щодобово, доза може бути розподілена залежно від віку пацієнта і тяжкості симптомів.
гіперчутливість до мітоміцину; тромбоцитопенія, порушення згортання крові, підвищена схильність до кровотеч; період вагітності та годування груддю.
лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, крововиливи, анемія (мікроангіопатична гемолітича анемія); порушення функції печінки; гемолітичний уремічний с-м, протеїнурія, гематурія, набряки; анорексія, нудота і блювання, стоматити; висипи; цистит, гематурія, атрофія сечового міхура, спричинена інстиляційною терапією сечового міхура; інтерстиціальна пневмонія, легеневий фіброз; нездужання, алопеція.