ЛУТРОПІН АЛЬФА (LUTROPINUM ALFA)

рекомбінантний людський лютеїнізуючий гормон; у яєчниках упродовж фолікулярної фази ЛГ у клітинах теки стимулює секрецію андрогенів, які використовуються у клітинах гранульози як субстрат ферменту ароматази для продукування естрадіолу, що підтримує індукований ФСГ розвиток фолікулів; у середині циклу високий рівень ЛГ ініціює утворення жовтого тіла та овуляцію; після овуляції ЛГ стимулює у жовтому тілі продукування прогестерону, що відбувається за рахунок збільшення перетворення холестерину на прегненолон; при стимуляції розвитку фолікулів у жінок з ановуляцією і недостатньою секрецією ЛГ та ФСГ первинним ефектом уведення лютропіну альфа є збільшення секреції естрадіолу фолікулами, ріст яких стимулюється ФСГ.

разом з препаратом фолікулостимулювального гормону (ФСГ) рекомендується для стимуляції розвитку фолікулів у дорослих жінок з тяжкою недостатністю ЛГ та ФСГ (рівень ендогенного ЛГ у крові <1,2 МО/л).

лікування необхідно розпочинати під наглядом лікаря, добре обізнаного з проблемами лікування; лікування проводять, враховуючи індивідуальну реакцію хворої, яка оцінюється за ультразвуковим дослідженням розміру фолікула та визначеним рівнем естрогену; рекомендують розпочинати з 75 МО лютропіну альфа щоденно разом з 75-150 МО ФСГ; якщо необхідно збільшити дозу ФСГ, то її найкраще змінювати на 37,5-75 МО з 7-14-денними інтервалами; у межах будь-якого одного лікувального циклу допускається збільшення тривалості стимуляції до 5 тижнів; при досягненні оптимальної відповіді необхідне одноразове введення 5000-10000 МО ХГЛ через 24-48 год після останньої ін’єкції лютропіну альфа та ФСГ; пацієнтці рекомендується у день введення ХГЛ та наступного дня мати статеві зносини; альтернативно може бути проведене внутрішньоматкове запліднення; під час лікування враховувати необхідність підтримки лютеальної фази, оскільки відсутність речовин з лютеотропною активністю (ЛГ/лХГ) після овуляції може спричинити передчасну недостатність жовтого тіла; якщо спостерігається надмірна реакція, лікування необхідно припинити та відмінити введення лХГ; у наступному циклі лікування необхідно розпочати з нижчої, ніж у попередньому циклі, дози ФСГ.

гіперчутливість до гонадотропінів або до будь-яких інших компонентів; карцинома яєчника, матки або молочних залоз; пухлини гіпоталамуса та гіпофіза; збільшення яєчників або оваріальні кісти невідомого походження; гінекологічні кровотечі невідомого походження; первинна недостатність яєчників; вади статевих органів, несумісні з вагітністю; фіброїдні пухлини матки, несумісні з вагітністю.

незначні та помірні місцеві реакції (гематома, біль, еритема, почервоніння, подразнення, свербіж або припухання); тромбоемболія, зазвичай пов’язана з тяжким СГСЯ, перекручування яєчників (ускладнення, спричинене збільшенням яєчників) та гемоперитонеуму; позаматкова вагітність, особливо у жінок із захворюваннями маткових труб в анамнезі; головний біль, сонливість; нудота, біль та відчуття дискомфорту у черевній порожнині, біль у тазовій ділянці; с-м гіперстимуляції яєчників (СГСЯ) від легкого до помірного ступеня тяжкості (включаючи супутні симптоми); кісти яєчників; біль у грудях; реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня тяжкості, включаючи анафілактичні реакції та шок, блювання, діарея.