0
UA | RU

ЛАНРЕОТИД (LANREOTIDUM)

Виробник:
Опис активної речовини

Лікарські препарати які містять активну речовину ЛАНРЕОТИД

Фармакологічні властивості

синтетичний пептид, аналог природного соматостатину; пригнічує ряд ендокринних, нейроендокринних, екзокринних та паракринних механізмів; виражена його тропністьдо соматостатинових рецепторів людини SSTR 2 та 5, низька тропність до SSTR1, 3 та 4; пригнічуючи синтез тиреотропного гормону (TSH), також нормалізує функцію щитовідної залози у пацієнтів, що хворіють на аденому з підвищеною секрецією тиреотропного гормону; пригнічує екзокринну кишкову секрецію, травні гормони та механізм утворення кліткових протофібрил; чинить загальну антисекреторну дію; пригнічує базальну секрецію мотиліну, шлункових інгібуючих пептидів та поліпептидів підшлункової залози; пригнічує кровообіг у верхній брижовій артерії та ворітній вені, що індукується їжею; зменшує гідроелектролітичну секрецію в порожній кишці (секрецію води, натрію, калію та хлоридів), яка стимулюється простагландином Е1; знижує рівень пролактину у пацієнтів з акромегалією, що отримують лікування протягом тривалого часу.

Показання ЛАНРЕОТИД

лікування акромегалії: при підвищеному рівні циркулюючого гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) після оперативного втручання та/або радіотерапії, або у випадку, якщо протипоказані оперативне втручання та/або радіотерапія; лікування клінічних симптомів, спричинених акромегалією; симптоматичне лікування при карциноїдних пухлинах; лікування первинної тиреотропної аденоми, що спричинює гіпертиреоз; при підготовці до оперативного втручання та/або радіотерапії, або у випадку, якщо протипоказані зазначені види терапії; лікування нейроендокринних пухлин ШКТ або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ст. диференціювання та підмножини пухлин 2-го ст. диференціювання (індекс Ki67 до 10%) з первинною локалізацією у середній кишці, підшлунковій залозі або з невідомою первинною локалізацією, при виключенні локалізації з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельних місцевопоширених або метастатичних пухлинах.

Застосування ЛАНРЕОТИД

суспензія вводиться в/м, р-н для ін’єкцій пролонгованого вивільнення — п/ш; лікування повинно бути адаптованим для кожного пацієнта і проводитися в спеціалізованих закладах; при акромегалії на початку лікування частота введення 30 мг в/м може становити 1 раз кожні 14 днів (в подальшому р-н п/ш 60 мг кожні 28 днів), у випадку недостатньої реакції, що оцінюється на підставі рівня гормону росту (GH) та інсуліноподібного фактору росту (IGF-1) (визначаються перед проведенням наступної ін’єкції), інтервал між введеннями препарату можна скоротити до 10 днів (в подальшому р-н п/ш 90 мг кожні 28 днів); у пацієнтів, що раніше отримували лікування 30 мг в/м кожні 7 днів, початкова доза р-ну п/ш повинна становити 120 мг кожні 28 днів; карциноїдні пухлини: на початку лікування частота введення 30 мг в/м може становити 1 раз кожні 14 днів; у випадку недостатньої реакції, що оцінюється на підставі клінічних симптомів (припливи крові та м’яке випорожнення), інтервал між введеннями можна скоротити до 10 днів; при лікуванні симптомів, спричинених нейроендокринними пухлинами р-ном для ін’єкцій п/ш на початку лікування рекомендована доза становить 90 мг кожні 28 днів (4 тижні) протягом 2 міс., у разі недостатньої реакції, що оцінюється на підставі клінічних симптомів, дозу можна підвищити до 120 мг кожні 28 днів (4 тижні), якщо реакція достатня, дозу можна знизити до 60 мг кожні 28 днів (4 тижні); лікування нейроендокринних пухлин ШКТ або підшлункової залози (GEP-NETs) 1-го ступеня диференціювання та підмножини пухлин 2-го ступеня диференціювання (індекс Ki67 до 10%) з первинною локалізацією у середній кишці, підшлунковій залозі або з невідомою первинною локалізацією, при виключенні походження з ділянок задньої кишки, у дорослих пацієнтів при нерезектабельних місцевопоширених або метастатичних пухлинах: 1 ін’єкція 120 мг кожні 28 днів, лікування слід продовжити стільки, скільки необхідно для контролю над пухлиною; лікування первинної тиреотропної аденоми, що спричинює гіпертиреоз: на початку лікування частота введення 30 мг в/м може становити 1 раз кожні 14 днів; у випадку недостатньої реакції, що оцінюється на підставі рівня тиреоїдного гормону та тиреотропного гормону (TSH), інтервал між введеннями препарату можна скоротити до 10 днів.

Протипоказання

гіперчутливість до соматостатину або споріднених пептидів та до будь-якого з компонентів препарату.

Побічна дія

р-ції в місці введення ін’єкції (біль, набряк, затвердіння, вузлики, свербіж); діарея, рідке випорожнення, болі в животі, нудота, блювання, запор, метеоризм, здуття, неприємні відчуття в животі, диспепсія; стеаторея, зміна кольору калових мас; холелітіаз, розширення жовчних протоків; стомлюваність, астенія; запаморочення, головний біль, безсоння, летаргія; алопеція, гіпотрихоз; гіпоглікемія, ЦД, гіперглікемія; синусова брадикардія; припливи крові; АР в т.ч. ангіоневротичний набряк, анафілаксія; скелетно м’язовий біль; панкреатит; підвищення ALAT, відхилення від норми (ASAT), відхилення від норми ALAT, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня глюкози в крові, підвищення рівня глікірованого гемоглобіну, зниження маси тіла; підвищення ASAT, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, відхилення від норми рівня білірубіну в крові, зниження рівня натрію в крові.

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko